Акція «Вісла»: колектив УІНП вшанував пам’ять жертв
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
Микола Дмитрович Леонтович - український композитор, хоровий диригент, музично-громадський діяч, педагог, збирач українського фольклору. Автор знаменитих обробок класичних творів для хору, українських народних пісень (понад 150, у т.ч. знаменитого «Щедрика»), опери «На русалчин великдень» (її закінчив, відредагував та оркестрував Мирослав Скорик).
Народився Микола Леонтович на Поділлі, у селі Монастирок. Його батько був священиком, людиною освіченою, музикальною. Мати гарно співала. В родині Леонтовичів завжди звучала музика. Хлопчик не лише співав, а й диригував своєрідним хором, що складався з брата та сестер. Проте батьки готували Миколу у священики.
Після закінчення Шаргородської бурси він навчається у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Не маючи можливостей навчатися у спеціальному музичному закладі, він займається самоосвітою (студіює музичні підручники, опановує гру на скрипці, фортепіано), знайомиться з творами світової музичної класики. З 1898 року, після закінчення семінарії, він працює вчителем сільської школи в Чукові, де організовує хор, оркестр, залучаючи туди учнів. На власні кошти купує інструменти.
Саме тоді Леонтович склав свою «Першу збірку пісень з Поділля» та працював над «Другою збіркою пісень з Поділля», яка стала першим його виданням, що було надруковане. У вільні від роботи літні місяці 1903-1904 рр. займається в навчальних класах Петербурзької придворної співоцької капели, яка була справжнім центром музично-хорового мистецтва. Восени 1904 року Леонтович став викладачем співів у школі на станції Гришине, що на Донеччині. Там він заснував хор, з яким виступав у різних містах та селах цього краю.
Згодом Леонтович переїздить до Тульчина (Поділля), де також учителює, займається хоровою справою, композицією. З 1918 року композитор у Києві. Його запрошують викладачем хорової справи у Київський музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка. Разом з Григорієм Верьовкою, знаним диригентом, він працює у народній консерваторії, яка ставила за мету музичне виховання народу.
Спілкування з видатними музикантами і діячами культури – Кирилом Стеценком, Яковом Степовим, Пилипом Козицьким, Олександром Кошицем, Дмитром Ревуцьким, Леонідом Собіновим – давало композиторові творче натхнення. Але матеріальні нестатки, бурхливі події в Києві, пов’язані з частою зміною влади, робили життя сім’ї, де підростали діти, дуже невлаштованим. Тому влітку 1920 року Микола Леонович відправив дружину з дочками до Тульчина, а восени і сам перебрався туди.
Приємною подією для Леонтовича став приїзд восени 1920 року до Тульчина Другої мандрівної капели «Дніпросоюзу», якою керував Кирило Стеценко. В репертуарі колективу були й твори Леонтовича «Щедрик», «За городом качки пливуть», «Моя пісня» та ін. Життя композитора трагічно обірвалося в ніч з 22 на 23 січня 1921 року.
Повертаючись додому, Микола Дмитрович завернув у село Марківці, щоб провідати свого батька, який служив там священиком. І саме у батьківському домі його на світанку застрелив невідомий, якого пустили переночувати до хати. Миколі Дмитровичу Леонтовичу було 44 роки.
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
«Говорити про Чорнобиль варто в різних вимірах — не лише мовою цифр і документів, а й через мистецтво, пам’ять і людські історії. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
Радослав Сікорський, очільник МЗС Польщі, повідомив, що його країна у межах обміну з рф відпустила російського археолога Александра Бутягіна, про екстрадицію якого просила Україна за розкопки в окупованому Криму. >>
Сьогодні, 28 квітня, виповнюється 161 рік від дня народження Миколи Івасюка - видатного українського художника, буковинського генія, жертви сталінського терору (1865-1937). >>
До прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана звернувся третій президент України Віктор Ющенко й закликав "бути тим лідером, якого колись поважав світ". >>