Присвячений Мінерві: римський храм знайдено в стародавньому кар’єрі Іспанії
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
Співголова Німецько-української історичної комісії Ярослав Грицак вважає аргументи Міністерства закордонних справ Німеччини щодо неможливості визнання Голодомору геноцидом безсенсовними.
Про це він сказав у коментарі українській службі Deutsche Welle, реагуючи на дискусію, що триває у Німеччині щодо Голодомору.
Як відомо, комітет німецького Бундестагу провів засідання щодо петиції про визнання Голодомору геноцидом українців, яка наприкінці травня набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для розгляду її парламентом.
Грицак каже, що петиції щодо Голодомору, яку обговорював петиційний комітет Бундестагу, "бракувало документів, які могли би дати точніше правове означення геноциду", а аргументи МЗС Німеччини він називає "такими, що не мають жодного сенсу".
"Поняття геноциду, яке було прийнято ООН, є штучно звужене, по суті, кастроване. Тобто українська сторона мала би пропрацювати правову сторону", - каже Грицак і нагадує, що визначення злочинів геноциду у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленій ООН 1948 року, були значно звужені під тиском СРСР. Зокрема, з конвенції тоді зникли усі згадки про політичні аспекти.
МЗС Німеччини виступає проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом. Зокрема, МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.
Грицак також підтвердив, що у комісії розходяться думки щодо застосування поняття геноцид до Голодомору, який усі її члени одностайно визнають спланованим злочином проти людяності.
"Справа в тому, що треба довести намір - що Сталін хотів винищити саме українців. Такий намір довести неможливо, тому що поки що не знайшли документів. Ми можемо знайти дуже багато документів чи фактів, чи спогадів, які дають опосередкований доказ, але не дають прямого доказу", - пояснює Грицак.
Грицак також відреагував на критику українського посла в Німеччині Андрія Мельника, який стверджує, що комісія робила недостатньо, аби впливати на німецьку громадськість щодо цього питання, та закликав до переформатування комісії.
"Ми не є державною інституцією, ми - добровільне об'єднання істориків, українських та німецьких, які вирішили показати свою солідарність з Україною під час російської агресії 2014 року, виступивши з цієї ініціативою. І ми не беремо жодної копійки від української держави", - зауважив історик Ярослав Грицак.
Як повідомляла УМ, у Бундестазі не готові визнати Голодомор геноцидом
Археологи в Іспанії виявили римське святилище, вирізьблене в стіні карʼєру наприкінці II століття нашої ери. Його присвятили Міневрі – богині мудрості, війни та ремесел. >>
Унаслідок повномасштабного вторгнення росії, загальна сума підтверджених екологічних збитків, завданих Україні, перевалила за 7 трлн грн. >>
Для боротьби з наркоторгівлею та посилення безпеки кордонів Гондурас планує придбати в Україні безпілотники. >>
У Тернопільській області в колишньому селі Пужники (нині село Садове Чортківського району) розпочали новий етап польсько-українських пошукових робіт. Дослідники шукатимуть останки мешканців села, що загинули у лютому 1945 року. >>
Переможці та фіналісти конкурсу «Битва модельєрів», молоді дизайнери зі Львова та Одеси, викладачі українських навчальних закладів та їхні італійські колеги стали учасниками міжнародного проєкту PROMESSI SPOSI ART DESIGN FASHION UA–IT у Мілані. >>
Ми, українці, зокрема і влада, не ставили за мету акцентувати чи формувати польській нації, хто має бути вашим національним героєм. Це — ваша історія і ваш вибір! Очевидно, і українці не потребують аналогічних послуг. Це наше суверенне право — визначати, хто є наші національні герої. >>