Зовнішній борг: Україна домовилася про реструктуризацію
Україна домовилася із кредиторами щодо комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу. >>
Співголова Німецько-української історичної комісії Ярослав Грицак вважає аргументи Міністерства закордонних справ Німеччини щодо неможливості визнання Голодомору геноцидом безсенсовними.
Про це він сказав у коментарі українській службі Deutsche Welle, реагуючи на дискусію, що триває у Німеччині щодо Голодомору.
Як відомо, комітет німецького Бундестагу провів засідання щодо петиції про визнання Голодомору геноцидом українців, яка наприкінці травня набрала необхідний мінімум у 50 тисяч голосів для розгляду її парламентом.
Грицак каже, що петиції щодо Голодомору, яку обговорював петиційний комітет Бундестагу, "бракувало документів, які могли би дати точніше правове означення геноциду", а аргументи МЗС Німеччини він називає "такими, що не мають жодного сенсу".
"Поняття геноциду, яке було прийнято ООН, є штучно звужене, по суті, кастроване. Тобто українська сторона мала би пропрацювати правову сторону", - каже Грицак і нагадує, що визначення злочинів геноциду у Конвенції про запобігання злочину геноциду та покарання за нього, ухваленій ООН 1948 року, були значно звужені під тиском СРСР. Зокрема, з конвенції тоді зникли усі згадки про політичні аспекти.
МЗС Німеччини виступає проти того, аби німецький Бундестаг визнавав Голодомор геноцидом. Зокрема, МЗС хоче, аби петицію було відхилено з обґрунтуванням, що поняття геноцид не було визначене до 1951 року.
Грицак також підтвердив, що у комісії розходяться думки щодо застосування поняття геноцид до Голодомору, який усі її члени одностайно визнають спланованим злочином проти людяності.
"Справа в тому, що треба довести намір - що Сталін хотів винищити саме українців. Такий намір довести неможливо, тому що поки що не знайшли документів. Ми можемо знайти дуже багато документів чи фактів, чи спогадів, які дають опосередкований доказ, але не дають прямого доказу", - пояснює Грицак.
Грицак також відреагував на критику українського посла в Німеччині Андрія Мельника, який стверджує, що комісія робила недостатньо, аби впливати на німецьку громадськість щодо цього питання, та закликав до переформатування комісії.
"Ми не є державною інституцією, ми - добровільне об'єднання істориків, українських та німецьких, які вирішили показати свою солідарність з Україною під час російської агресії 2014 року, виступивши з цієї ініціативою. І ми не беремо жодної копійки від української держави", - зауважив історик Ярослав Грицак.
Як повідомляла УМ, у Бундестазі не готові визнати Голодомор геноцидом
Україна домовилася із кредиторами щодо комплексної реструктуризації зовнішнього державного комерційного боргу. >>
Цьогоріч на тимчасово окупованих територіях України знизився рівень урожайності через відсутність води внаслідок підриву росіянами дамби Каховської ГЕС. >>
Про виклики на допит у Службу державної безпеки (СДБ) Грузії заявили грузинські добровольці, які брали участь у бойових діях на боці України у війні проти рф. >>
Онлайн-платформу «Україна — це Дім», що покликана допомогти українцям, які бажають повернутися з-за кордону на Батьківщину, запустили Україна та ООН. >>
Невідомі безпілотники стежать за навчанням українських військових на полігонах в Німеччині. >>
Закон 4201 про відміну переведення часу в Україні з зимового на літній нарешті ухвалила Верховна рада. Тобто в останню неділю жовтня час переведуть на зимовий і більше не мінятимуть. >>