Єврокомісія оприлюднила деталі фінансування для України на 90 мільярдів
Ухвалене в останню хвилину в грудні компромісне рішення має на меті закрити передбачуваний дефіцит фінансування України на 2026-2027 роки на суму 140 млрд євро. >>
(Фото REUTERS)
Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто заявляє, що офіційний Будапешт не йтиме на компроміс з Києвом щодо застосування українського закону про освіту в частині навчання мовами національних меншин, оскільки українська влада має у співпраці з угорською меншиною врегулювати мовне питання.
Як передає УНІАН, про це посол сказав журналістам. Зокрема, його запитали, чи не вважає він компромісом той факт, що Верховна Рада вже відтермінувала імплементацію мовної статті в законі про освіту і у цьому зв'язку чи готова Угорщина відмовитися від блокування засідань Комісії Україна-НАТО.
"Я маю зробити певне зауваження щодо цього, тому що ви повністю праві, що у різних законодавчих актах ця сьома стаття була відтермінована, але у рекомендаціях Венеціанської комісії міститься дуже важлива додаткова рекомендація, що українська влада повинна зробити це відтермінування для того, щоби розпочати переговори з представниками меншини для пошуку рішення стосовно кращого закону", - наголосив Ійдярто.
При цьому посол заявив, що Венеціанська комісія не робила жодних схвалень закону, а заявила, що у ньому є проблеми, які "мають бути виправлені завдяки взаємодії і спілкуванню з представниками меншини".
У цьому зв'язку дипломат зазначив, що українська влада саме з угорською меншиною має знайти можливість урегулювання цього питання. "Ми не хочемо, щоб Будапешт і Київ йшли на компроміс, оскільки найбільш важливим питанням стосовно закону є питання меншини. Саме тому, якщо вони можуть добитися компромісу з міністерством освіти, це буде добре для нас", - наголосив Ійдярто.
Окремо він сказав, що сьогодні у Нью-Йорку має відбутися зустріч міністрів закордонних справ України і Угорщини Вадима Пристайка і Петера Сійярто. Посол висловлює сподівання, що на цій зустрічі буде окреслено план наступних кроків на міжурядовому рівні із зазначеного питання.
Як повідомляла УМ, відносини України та Угорщини погіршилися після ухвалення восени 2017 року Верховною Радою нового закону про освіту.
На Закарпатті в місцях компактного проживання угорської нацменшини взагалі не говорять українською, хоча діти навчаються в державній школі.
Угорщина намагається блокувати прагнення України до євроатлантичної інтеграції через те, що в Україні прийняли закон про освіту, який забезпечує вивчення української та зменшує кількість викладання у державних школах мовами національних меншин.
11 держав-членів НАТО, в тому числі Німеччина, висловили незгоду з діями Угорщини щодо блокування євроатлантичних ініціатив України через закон про освіту
Читайте також: Передвиборчий чардаш: чому Угорщина повстала через український закон про освіту
Ухвалене в останню хвилину в грудні компромісне рішення має на меті закрити передбачуваний дефіцит фінансування України на 2026-2027 роки на суму 140 млрд євро. >>
Внаслідок російських нічно-ранкових ударів 20 січня кілька українських електричних підстанцій, які мають ключове значення для забезпечення ядерної безпеки, пошкоджені; Чорнобильська АЕС – повністю втратила зовнішнє електропостачання. >>
До "Ради миру" щодо Гази президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає. >>
В Україні у інтернатних закладах цілодобово перебувають або навчаються 24 916 дітей, з яких лише 4 055 осіб (16,3%) мають статус дітей-сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Решта вихованців мають батьків, які формально не обмежені у своїх правах. >>
Застосування сили для захоплення Гренландії під питанням: президент США Дональд Трамп відмовився коментувати цю чутливу тему, натомість порадив країнам Європи займатись війною в Україні. >>
У черговому засіданні головнокомандувачів збройних сил держав — членів «Коаліції охочих», що відбулося у форматі відеоконференції. взяв участь Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський. >>