Верховна Рада України у другому читанні розглядає проект закону про забезпечення функціонування української мови як державної.
Парламент розпочав розгляд документа 28 лютого. За цей час депутати схвалили або відхилили 2 тисячі 65 поправок із 2 тисяч 82.
Закон про функціонування української мови як державної парламент має ухвалити 25 квітня, заявив на засіданні погоджувальної ради спікер Верховної Ради України Андрій Парубій.
Він висловив сподівання, що документ буде ухвалений.
"Я вважаю це ключовим питанням, яке стоїть на порядку денному українського парламенту, і я дуже сподіваюся, що ми зможемо об’єднатися, незалежно від фракцій. Як ми в Чистий четвер ухвалювали декомунізацію, також у Чистий четвер необхідно ухвалити закон про мову", – сказав Парубій.
Під Радою зібралися кількасот людей, які вимагають прийняти закон про мову.
Активісти тримають саморобні плакати на підтримку закону, роздають листівки "Проголосуй за мову – захисти майбутнє України".
Згідно із законопроектом, єдиною державною мовою в Україні є українська, а "спроби запровадження в Україні офіційної багатомовності" всупереч Конституції України і встановленій конституційній процедурі "провокують мовний розкол країни, міжетнічне протистояння та ворожнечу і спрямовані на насильницьку зміну чи повалення конституційного ладу".
Проект передбачає, що українською мовою має володіти кожен громадянин України, а також усі претенденти на українське громадянство.
Українською мовою мають розмовляти усі високопосадовці та керівники силових структур. Також українська обов'язкова для депутатів усіх рівні, суддів, адвокатів, керівників вишів, медпрацівників тощо.
Відповідно до проекту закону, українською мовою мають проводитись усі засідання, зустрічі тощо у владних органах та установах – як центральних, так і регіональних.
Документ також передбачає введення адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері застосування державної мови. Крім того, законопроектом передбачена кримінальна відповідальність "за публічне приниження і зневагу до державної мови".
Вона буде аналогічною тій, яка передбачена за публічну наругу над державним прапором, гербом та гімном — штраф до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешт до 6 місяців, або позбавлення волі на строк до 3 років.
Законопроект №5670-д "Про забезпечення функціонування української мови як державної" покликаний унормувати законодавство України про мову після того, як Конституційний суд скасував ухвалений у 2012 році так званий закон "Колесніченка-Ківалова". Він передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність нацменшин перевищує 10%. Низка обласних та місцевих рад визнали російську мову регіональною. Окрім того, регіональною у західних областях було визнано угорську мову, молдовську та румунську.
Як повідомляла УМ, автор закону про мову Микола Княжицький, виступаючи з трибуни Верховної Ради, неодноразово зазначав про необхідність прийняття законопроекту саме найближчим часом і не відкладати його на потім.
Адже перше читання документ пройшов iще 4 жовтня 2018 року. Підготовка "мовного" законопроекту до другого читання тривала близько чотирьох місяців.
За цей час Комітет ВР iз питань культури та духовності опрацював понад дві тисячі поправок, які надійшли від народних депутатів, а зараз їх розглядають уже під куполом. Проте, на думку пана Княжицького, документ необхідно прийняти за цієї каденції Верховної Ради, щоб унеможливити проросійський реванш.
Раніше українська ведуча Оксана Марченко, дружина політика Віктора Медведчука, який є особистим другом і кумом президента Росії Володимира Путіна, вважає, що новий закон про мову позбавить українців доступу до світової науки і перетворить на "німе плем'я 3-го сорту".