Києву — не менше 5 тисяч років, а назва походить не від княжого імені
За світовою практикою, вік прадавніх міст визначають за збігом у часі двох показників — археологічного й топологічного. >>
На Рівненщині почалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання українців і поляків. (Фото: сайт Мінкультури)
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни.
Як інформує УМ, про це 23 березня повідомили на сайті сайті Міністерства культури України.
«Україна і Польща спільно працюють, аби належно вшанувати пам’ять жертв та розширити довіру між нашими народами для встановленням правди про складні сторінки спільної історії українців і поляків», - зазначив заступник Міністра культури України Іван Вербицький.
Проведення робіт відповідає домовленостям Українсько-польської робочої групи з питань історичної пам’яті, зафіксованим у спільному комюніке за підсумками 2025 року. Їх також підтвердили під час зустрічі Президента України Володимира Зеленського та Президента Республіки Польща Кароля Навроцького у грудні 2025 року у Варшаві.
У травні 1943 року частина мешканців села Угли — як польської, так і української громади — загинула внаслідок збройного нападу. Ймовірне місце поховання розташоване поблизу колишнього євангелістського цвинтаря, на якому на початку ХХ століття здійснювалися поховання жителів німецьких поселень. Точна кількість жертв і обставини трагедії в Углах досі залишаються невстановленими.
Село Угли, що сьогодні розташоване на території Сарненської міської громади Сарненського району Рівненської області – впродовж 1920-30-х років належало до гміни Степань Костопільського повіту Волинського воєводства Другої Речі Посполитої, і де в той час компактно проживали представники польського етносу.
Метою експедиції є локалізація місця поховання. У разі підтвердження знахідок наступними етапами стануть ексгумація, ідентифікація останків та їхнє гідне перепоховання.
Нагадаємо, експедицію проводить Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля» на підставі дозволу, наданого Міністерством культури України у 2025 році. Ініціаторкою проведення робіт виступила голова товариства «Польсько-українське примирення» Кароліна Романовська. До реалізації проєкту також долучилися фахівці Поморського медичного університету (Республіка Польща).
Як повідомляла УМ, Гідно поховати українців і поляків – жертв воєн і репресій. В Україні триватимуть пошуково-ексгумаційні роботи.
За світовою практикою, вік прадавніх міст визначають за збігом у часі двох показників — археологічного й топологічного. >>
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
У Греції на Святій Горі Афон виявили три раніше невідомі примірники Острозької Біблії 1581 року: їх у закритих монастирських книгосховищах досліджує історик і теолог, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. >>
Із Роттердама на Львівщину прибув пам’ятник з могили Євгена Коновальця, його встановлять у музеї-садибі полковника в Зашкові. >>
Механізм безоплатної передачі музеям іноземних держав визначених зразків знищеної російської військової техніки підтримав Кабінет міністрів. >>
В Україну доправили прах полковника Армії УНР та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. >>