Києву — не менше 5 тисяч років, а назва походить не від княжого імені
За світовою практикою, вік прадавніх міст визначають за збігом у часі двох показників — археологічного й топологічного. >>
Унікальні документи з фондів музею Голодомору. (Фото: Музей Голодомору-геноциду)
Нещодавно в Києві музей Голодомору анонсував старт грандіозного проєкту з оцифрування своєї колекції предметів, що мають глибоке історичне значення для України. Цей проєкт, що отримав назву «Історія, збережена в „цифрі“», реалізується в рамках грантової програми з оцифрування культурної спадщини від House of Europe («Дім Європи»).
Як інформує УМ, про це повідомили в музеї Голодомору.
Музей Голодомору вирішив розпочати оцифрування не лише текстових документів, але й багатьох інших цінних предметів своєї колекції.
Серед них:
картини,
графіка,
плакати,
предмети одягу,
скатертини,
рушники,
серветки,
рядна.
Цей крок важливий для збереження матеріальної частини історії, оскільки багато з цих предметів можуть з часом зіпсуватися або зникнути через природне старіння чи ненавмисні пошкодження.
Особливу увагу в рамках цього проєкту буде приділено оцифруванню аудіокасет зі спогадами очевидців Голодомору. Це цінні історичні записи, що дозволяють нам почути свідчення людей, які пережили трагедію 1932–1933 років. Оцифрування цих свідчень надасть можливість зберегти їх для майбутніх поколінь та забезпечити їх доступність для дослідників і широкої аудиторії.
Проєкт має не лише культурне, але й правове значення. Оцифровані предмети колекції Музею Голодомору будуть розміщені на ресурсі Реєстр Музейного фонду України. Цей реєстр є важливим елементом для забезпечення належного обліку музейних предметів, їх збереження та захисту від незаконного обігу.
Продовження роботи над цією ініціативою дозволить підвищити обізнаність про трагедію Голодомору, сприятиме популяризації музейних предметів та забезпечить визнання цього злочину на міжнародному рівні.
Проєкт «Історія, збережена в „цифрі“» отримує підтримку від Європейського Союзу в рамках програми „Дім Європи“. Цей проєкт є важливим для Музею Голодомору, оскільки він дозволяє не тільки зберігати предмети, але й робить їх доступними для всіх, хто хоче досліджувати цю частину історії.
Оцифрування культурної спадщини є важливим кроком для того, щоб зберегти історичну пам'ять про події, що стали трагічним етапом в історії України. Це дозволить майбутнім поколінням глибше зрозуміти масштаби та наслідки Голодомору, а також оцінити важливість збереження таких свідчень для подолання забуття.
Проєкт є прикладом того, як технології можуть бути використані для збереження культурної спадщини та забезпечення доступу до неї для майбутніх поколінь.
Як повідомляла УМ, Добудова музею Голодомору-геноциду: звернення до українців світу, урядів України та Канади.
За світовою практикою, вік прадавніх міст визначають за збігом у часі двох показників — археологічного й топологічного. >>
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
У Греції на Святій Горі Афон виявили три раніше невідомі примірники Острозької Біблії 1581 року: їх у закритих монастирських книгосховищах досліджує історик і теолог, директор Міжнародного інституту афонської спадщини Сергій Шумило. >>
Із Роттердама на Львівщину прибув пам’ятник з могили Євгена Коновальця, його встановлять у музеї-садибі полковника в Зашкові. >>
Механізм безоплатної передачі музеям іноземних держав визначених зразків знищеної російської військової техніки підтримав Кабінет міністрів. >>
В Україну доправили прах полковника Армії УНР та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. >>