Сила гетьмана Мазепи. Понад 300-літня історія європейського вибору українців — у Києво-Печерській лаврі
У День Героїв відбулося відкриття виставки «Мазепа. >>
Павло Гнатович Житецький.
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він народився 4 січня 1836 року на Полтавщині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана.
Цей філолог, педагог і громадський діяч залишив вагомий внесок у становленні української мови та літератури, що дає підстави вважати його першим істориком української мови.
Автор майже 30 ґрунтовних праць з історії української мови, літератури й фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури із часів Київської Русі.
Досліджував історичну фонетику української мови, автор «Нарису звукової історії малоруського наріччя». Павло Житецький написав першу в українському мовознавстві ґрунтовну працю з історії фонетики української мови, у якій, зокрема, «ѣ» трансформовано в «і», що зблизило українську з європейськими мовами.
Вивчав Пересопницьке Євангеліє, першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії».
Його внесок як педагога також є дуже вагомим. Павло Житецький викладав у школах та університетах, формуючи нові покоління українських науковців та інтелігенції. Він був активним громадським діячем, який боровся за збереження української культури в умовах утисків і заборон.
Його праці актуальні й нині, адже вони надихають нас берегти й розвивати українську мову як важливий елемент нашої національної ідентичності, культури та незалежності.
Ми маємо шанувати спадщину видатних українців, оскільки їхні досягнення та боротьба за українську ідентичність заклали основу сучасної незалежної України.
Як повідомляла УМ, сто років тому народився письменник Анатолій Дімаров.
У День Героїв відбулося відкриття виставки «Мазепа. >>
Період воєнного стану не сприяє на частині територій вільному переміщенню по країні, однак з’являється все більше багатовимірних онлайн-проєктів, які допомагають побачити все найцікавіше і найцінніше на екрані комп’ютера чи смартфона. >>
Археологи виявили в давньоримському місті Помпеї останки чотирьох людей, в тому числі дитини, які намагалися за допомогою меблів заблокувати двері спальні і захиститися від виверження Везувію. >>
18 травня 1944 року відбулася тотальна депортація кримськотатарського народу - це був акт геноциду, що офіційно визнано Українською державою. Цей злочин не має строку давності. >>
На Черкащині спалили 100-річний вітряк. Про це повідомляє кандидат історичних наук і співзасновник «Зерноленду» Назар Лавриненко. >>
У Києві, в Кирилівській церкві, давньому храмі княжої доби - унікальній пам’ятці XII століття , вперше прозвучала Божественна літургія українською мовою. Богослужіння очолив предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній, проголосивши її духовним осередком Луганської єпархії на час окупації. >>