Холодний Яр як місце сили. Пам’ять, що стає дорогою до майбутнього
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Павло Гнатович Житецький.
Сьогодні 189 років з дня народження видатного діяча української науки та культури — Павла Гнатовича Житецького.
Про це нагадує газета Україна молода.
Він народився 4 січня 1836 року на Полтавщині. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету, довгий час викладав у Колегії Павла Галагана.
Цей філолог, педагог і громадський діяч залишив вагомий внесок у становленні української мови та літератури, що дає підстави вважати його першим істориком української мови.
Автор майже 30 ґрунтовних праць з історії української мови, літератури й фольклору. Зробив вагомий внесок у розробку принципів і критеріїв українського правопису. Обґрунтував концепцію безперервного розвитку українського народу, його мови й культури із часів Київської Русі.
Досліджував історичну фонетику української мови, автор «Нарису звукової історії малоруського наріччя». Павло Житецький написав першу в українському мовознавстві ґрунтовну працю з історії фонетики української мови, у якій, зокрема, «ѣ» трансформовано в «і», що зблизило українську з європейськими мовами.
Вивчав Пересопницьке Євангеліє, першим показав значення «Енеїди» Івана Котляревського для формування нової української літературної мови. Автор шкільних підручників: «Теорія твору з хрестоматією», «Теорія поезії», «Нариси з історії поезії».
Його внесок як педагога також є дуже вагомим. Павло Житецький викладав у школах та університетах, формуючи нові покоління українських науковців та інтелігенції. Він був активним громадським діячем, який боровся за збереження української культури в умовах утисків і заборон.
Його праці актуальні й нині, адже вони надихають нас берегти й розвивати українську мову як важливий елемент нашої національної ідентичності, культури та незалежності.
Ми маємо шанувати спадщину видатних українців, оскільки їхні досягнення та боротьба за українську ідентичність заклали основу сучасної незалежної України.
Як повідомляла УМ, сто років тому народився письменник Анатолій Дімаров.
Є місця, де історія присутня фізично — у ландшафті, у деревах, у дорогах, у могилах, у голосах людей, які приїздять уклонитися тим, хто не скорився. >>
Народний депутат, історик, ексголова УІНП Володимир В'ятрович обурений інформацію польських медіа про нібито пропозицію української сторони змінити назву підрозділу Сил спеціальних операцій. >>
Роблячи такі фотографії, воїни намагаються показати всьому світу, і нашим громадянам, що війна може мати різні барви. >>
Спільні українсько-польські пошукові дослідження проведуть на території колишнього села Гута Пеняцька (нині у межах Підкамінської селищної територіальної громади Золочівського району Львівської області) з 8 по 19 червня 2026 року. >>
У ХХ столітті українці пережили майже все, що може випасти на долю народу: розпад імперій, революції, голод, окупації, війни, терор і десятки років бездержавності. >>
У всі часи існування імперії зла міф про так звану велику російську культуру використовувався, і треба зазначити, небезуспішно, як один із засобів експансії агресивного повзучого, як гадина, «рускава міра». >>