У Києві відбулася лекція-обговорення до 120-ї річниці з дня народження Степана Ленкавського. (Фото Українського інституту національної пам'яті.)
В Києві у приміщенні Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану відбулася лекція-обговорення, присвячена 120-й річниці з дня народження українського політичного діяча, ідеолога ОУН, в’язня Аушвіцу та автора Декалогу українського націоналіста Степана Ленкавського.
Як інформує УМ, про це повідомили на сайті Українського інституту національної пам'яті.
Подія відбулася за участі науковців та курсантів військових вишів. Модерувала захід співробітниця УІНП Тетяна Бойко.
Захід розпочався з вступного слова редактора газети ОУН (б) «Шлях перемоги» Віктора Рога про значення доробку творчості Степана Ленкавського для українського національно-визвольного руху і сучасності.
Спікером виступив доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради, дослідник творчості та автор життєпису Степана Ленкавського Олександр Сич.
Він детально проаналізував життєвий шлях Степана Ленкавського – від його участі у заснуванні та ідеологічному оформленні Організації українських націоналістів (ОУН) та роботи в Проводі Закордонних частин ОУН.
«Ленкавський написав “Декалог українського націоналіста”, який був своєрідним законом для оунівців. Для того, щоб стати членом ОУН, підпільної організації, а за це тебе могли посадити в тюрму, переслідували, потрібно було пройти добрий вишкіл – добре знати історію, добре знати ідеологію, культуру України, конспіративний вишкіл, вміти стріляти з револьвера. Потрібно було не просто напам’ять знати Декалог, але і розуміти, що означає кожен його пункт», – наголошує дослідник.
Степан Ленкавський за свої переконання був неодноразово арештований польською та німецькою владою. У польську тюрму його посадили за ідею, за те, що він був учасником Конгресу українських націоналістів, на якому була створена ОУН і який своєю ціллю проголосив утворення української держави.
Коли було проголошено Акт відновлення Української Держави 30 червня 1941 року, а німці поставили вимогу відкликати цей Акт, націоналістів масово почали арештовувати. Степан Ленкавський попав в тюрму на Лонцького, потім, в Кракові, в тюрму Монтелюпіх, потім до одного з найстрашніших концтаборів смерті – Аушвіцу.
Коли Степан Ленкавський очолив Закордонні частини ОУН, він провів дуже велику роботу, щоб всьому світу, політикам, дипломатам, громадськості розказати про злочини радянського режиму. Він керував закритим сектором, що включав СБ ОУН, розвідку, контррозвідку, Референтуру крайових зав’язків ОУН (контакт з українським підпіллям), створив аналітичну інституцію – Реферантуру підсовєтських справ (аналізувала всі процеси, які відбувалися в СРСР, Україні та усіх сателітних країнах соціалістичного табору).
На завершення зустрічі учасники познайомилися з науковим доробком Степана Ленкавського «Український націоналізм»: «Історія», «Ідеологія. Філософія», «Совєтознавство», «Міжнародна політика».
Захід зібрав науковців, дослідників, громадських діячів, хто цікавиться історією національно-визвольного руху.
Організаторами події виступили Український інститут національної пам’яті, Національний музей Революції Гідності та Інститут наукових студій націоналізму.
Як повідомляла УМ, Забуте свято: річниця відновлення Української держави.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>