Арка Свободи українського народу у Києві може стати символом ЛГБТ. (Фото з відкритих джерел)
Арку Свободи українського народу (раніше - Арка дружби народів) не обов’язково зносити, якщо її перестануть зчитувати як радянський символ вважає голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Антон Дробович.
Як інформує Цензор.НЕТ, про це він сказав в інтерв’ю "Інтерфакс-Україна".
Дробович розповів про три можливі, на його думку, сценарії розвитку подій довкола Арки свободи українського народу. Один із них - це демонтаж, другий - це залишити Арку, однак потім самі громадяни все одно демонтують її примусово, "як зробили з Леніним".
"Третій варіант – залишити арку і зробити, як у 2017-му році, з неї веселку як символ ЛГБТ або просто символ веселки над водою", - зазначив він.
На думку очільника УІНП, веселка по-справжньому переозначить цей об'єкт, створивши навколо нього новий контекст та дискусію.
"Бо тріщина, яка наразі є у виконанні Володимира Кузнєцова і групи, є хорошим і сильним висловлюванням, але вона не стала віральною. Вона не змінила публічний простір так, щоб це зчитувалося, ніхто в приватній розмові не називає її "Аркою тріщини народів". А веселка працює! Це одразу стало зрозуміло, коли виступив "Правий сектор", а це значить, що це вже не зчитують як радянський символ", - пояснив голова УІНП.
Водночас Дробович додав, що Арку можна спробувати переозначити "функціонально", зробивши, наприклад, "якусь водяну гірку або щось інше".
Як повідомлялося, 16 травня 2022 року Київська міська рада ухвалила рішення про декомунізацію Арки дружби народів і перейменувала її на Арку свободи українського народу.
Наприкінці березня експерта комісія Українського інститут нацпам’яті дійшла висновку, що самого лише перейменування недостатньо, і Арку треба демонтувати.
В КМДА зазначили, що не хочуть зносити арку. Крім того, вона є пам’яткою історії місцевого значення. Після цього Мінкульт позбавив Арку статусу пам’ятки і повідомив, що тепер монумент може бути демонтований.
Як повідомляла УМ, повністю демонтувати Арку дружби народів у Києві вимагають історики.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Київрада цими днями успішно проголосувала ще один пакет змін у рамках знеросійщення публічного простору Києва. Це – один з останніх “дерусифікаційних" пакетів, оскільки процес поступово прямує до закінчення. >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>