Полковника Євгена Коновальця перепоховали на меморіальному кладовищі
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
День пам’яті жертв політичних репресій — щорічний національний пам’ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня.
В Україні у неділю, 19 травня, відзначається День пам’яті жертв політичних репресій.
Про це нагадує газета Україна молода.
День пам’яті жертв політичних репресій відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року щорічно у третю неділю травня з метою належного вшанування пам’яті жертв політичних репресій, привернення уваги суспільства до трагічних подій в історії України, викликаних насильницьким впровадженням комуністичної ідеології.
Кількість жертв політичних репресій в Україні не піддається підрахунку – це неймовірні цифри. Деякі фахівці вважають, що за період від початку 20-х і до кінця 80-х років ХХ століття, тобто за час правління більшовицько-комуністичного режиму, в Україні було заарештовано майже півтора мільйона осіб (із них понад 50% – українці). Величезну кількість із них розстріляли, всі інші пройшли тюрми, заслання, вислання (майже три мільйони українців), каторгу, табори, примусово побували в психіатричних закладах.
Терор і репресії вразили майже всі верстви українського населення: науковців, політиків, військових, священників, представників культури, селянство. Особливо тяжкою і болісною спадщиною минулого стали масові репресії, які чинились сталінським режимом та його прибічниками в Україні у 1930-х роках. Приміром, в Україні в 1937–1938 роках було засуджено 198 918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в’язниць та таборів.
Упродовж десятків років радянська влада ретельно приховувала сліди своїх злочинів: на місцях поховань зводилися режимні об’єкти КДБ, землю заливали бетоном, місцевість розрівнювали бульдозерами й висаджували дерева.
Один із трагічних символів тієї доби є київська Биківня – у Биківнянському лісі розташоване найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій. Тут був об’єкт спеціального призначення НКВС, де наприкінці 1930-х – у 1940-х роках відбувалися масові захоронення розстріляних та закатованих.
Однією з найкривавіших стала ніч у Києві 19 травня 1938 року, коли у в’язницях НКВС було розстріляно 563 людини. Трагедія Биківні стоїть в одному ряду з такими злочинами, як Аушвіц, Бухенвальд, Дахау, Бабин Яр та Катинський розстріл. На сьогодні вже встановлено імена понад 19 тисяч розстріляних громадян з Биківнянського поховання жертв сталінських репресій.
Як повідомляла УМ, Помолимося за упокій закатованих та вбитих.
Церемонія перепоховання останків полковника Армії УНР, першого голови ОУН Євгена Коновальця відбулася 18 серпня на Національному військовому меморіальному кладовищі >>
Із Роттердама на Львівщину прибув пам’ятник з могили Євгена Коновальця, його встановлять у музеї-садибі полковника в Зашкові. >>
Механізм безоплатної передачі музеям іноземних держав визначених зразків знищеної російської військової техніки підтримав Кабінет міністрів. >>
В Україну доправили прах полковника Армії УНР та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця. >>
Останки полковника Армії Української Народної Республіки та першого голови Організації українських націоналістів Євгена Коновальця – ексгумували в Нідерландах. >>
Один з перших києвознавців Микола Закревський, який 1868 року видав друком двотомне «Опісаніє Києва», засвідчує, що у 1794 році на Хрещатику не було жодного будинку. >>