Тарасу від Івана. До 120-річчя Івана Шевцова — людини, яка збудувала й відкрила пам’ятник Кобзареві у Києві
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Українці не вперше протестують через вшанування пам'яті Булгакова у Києві. (Фото з відкритих джерел)
Експерти Українського інституту національної пам’яті (УІНП) вважають об'єкти, присвячені російському письменнику Михайлу Булгакову, символікою російської імперської політики.
Згідно з їхнім висновком, їхнє подальше перебування у публічному просторі є російською пропагандою.
Як інформує Україна молода, про це йдеться в оприлюдненому висновку Експертної комісії УІНП.
Зокрема, комісія констатує, що Булгаков жив у Києві, але його родина була вихідцями з Орловської губернії, всі його твори написані російською мовою, а за світоглядом він був імперцем та українофобом.
Письменник зневажав українців та українську культуру, ненавидів українське прагнення до незалежності та негативно відгукувався про становлення Української держави та її очільників.
Експерти наголошують, що серед усіх тодішніх письменників саме Булгаков «стоїть найближче до нинішніх ідеологем путінізму і кремлівського виправдання етноциду в Україні».
І додають, що навіть попри "легку критику радянської влади" письменник симпатизував більшовикам — зокрема, "оспівував захоплення червоними Києва і нищення борців за Україну — «мерзенних петлюрівців»".
У творах письменника немає жодного позитивного персонажа-українця. Натомість він пародіює чи глузливо перекручує українську мову, глузує з української автокефальної церкви та заперечує саме існування української нації.
Так, у "Білій гвардії" одним із прототипів є власник будинку на Андріївському узвозі Василь Листовничий, де мешкала родина письменника. У тексті Булгаков зображує його жадібним боягузом та пристосуванцем, пізніше його донька обурювалася та протестувала проти такого зображення її батька.
Натомість оповідання «В ніч на 3-тє число» має антиукраїнську спрямованість через «гротескне зображення» воїнів 1-ого полку української Синьої дивізії.
В оповіданні Булгакова «Я убив» комісія інституту національної пам’яті вбачає наративи нинішніх кремлівських пропагандистів Олександра Дугіна, Володимира Соловйова та Ольги Скабєєвої. Крім того, там кажуть, що цей твір перегукується із теперішніми закликами до нищення українців та містить ідеологію фашизму.
"Отже, Михайло Булгаков упереджено й виразно негативно ставився до всього українського — українців, їхньої мови, культури, права на власну державу тощо, а його творчість безпосередньо пов’язана з глорифікацією російської імперської політики та неприхованою українофобією", йдеться у висновку.
Тож в УІНП вважають, що присвоєння імені Булгакова географічним об’єктам, назвам юридичних осіб, об’єктам топонімії, а також встановлення на його честь пам’ятників в Україні було втіленням русифікації як складової російської імперської політики.
Як повідомляла "УМ", будинок у якому мешкав письменник Михайло Булгаков за адресою Андріївський узвіз, 13 у Києві позбавлять статусу пам’ятки національного значення й «переведуть» на ранг нижче – статус пам'ятки місцевого значення.
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
До кінця цього тижня, до 3 травня, у вестибюлі київської станції метро «Золоті ворота» можна роздивлятися фото і знайомитися з історіями героїв виставки «Життя після життя», присвяченої 40-м роковинам Чорнобильської катастрофи. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>