Інститут нацпам'яті залишився без очільника: уряд звільнив Дробовича
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Виконувачка обовʼязків директорки музею Голодомору Леся Гасиджак. (Фото з відкритих джерел)
Цькувати виконувачку обовʼязків директорки музею Голодомору Лесю Гасиджак почали в соціальних мережах, зокрема, поширюючи її світлини з образливими підписами.
Одним з перших, хто став це робити, є юрист Клим Братківський, який наголосив, що керівниця цієї установи не може мати такий вигляд.
Як інформує УМ, про це він заявив на своїй фейсбук-сторінці, яку після хвилі критики закрив.
У коментарях до публікації деякі користувачі підтримували Братківського та теж глузували з очільниці музею, але більшість засуджувала такі твердження і наголошувала на тому, що він, як юрист, має розуміти, що подібні тези є дискримінаційними та неприпустимими.
На ситуацію відреагувала феміністична ініціатива “Марш жінок”, перепитавши в Братківського, скільки має важити юрист, щоб вважатися професіоналом, а також чи є чіткі критерії й для інших професій.
“Найчастіше через призму зовнішнього вигляду оцінюють саме жінок та їхній професіоналізм. Сотні коментарів про те, якою насправді має бути жіноча фігура, непрохані рекомендації, скільки кілограмів треба скинути, що вдягати тощо. Підставте до слова “розповніла” ім’я будь-якої відомої української жінки, і ви сто відсотків знайдете якусь новину про це”, – йдеться в дописі “Маршу жінок”.
Як пояснили у феміністичній ініціативі, ця практика досі існує тому, що, окрім заяв про те, що Україна – це Європа, українці все ще опираються тим цінностям, на яких будується європейське суспільство. Проте це не означає, що там немає таких явищ. Це означає, що там ті, хто цькує людей за зовнішність, отримують загальний осуд від суспільства і стають нерукоподаваними.
На неприпустимості подібної дискредитації та закликів до дискримінації наголошує і керівниця безпосередньо із захисту представників громадянського суспільства Центру прав людини ZMINA Людмила Янкіна. За її словами, коли людину оцінюють з погляду відповідності тій чи іншій посаді, зовнішні характеристики мають бути вилучені з критеріїв відбору, оскільки вони жодним чином не впливають на освіту, професійні якості чи досвід працівника або працівниці.
“Я вважаю, що в країні, яка рухається шляхом європейської інтеграції та декларує демократичні цінності, має бути нульова толерантність до подібних висловлювань. Я не можу допустити унормування подібних дискусій, оскільки це не про свободу слова, а про негативні явища – бодишеймінг і, лукізм і, дискредитацію та приниження людської гідності”, – додала Янкіна.
Також правозахисниця наголосила, що Леся Гасиджак могла б подати до суду за публічну дискредитацію та заклик до зняття з посади, оскільки це твердження є дискримінаційним оцінним судженням. Тобто в ньому немає фактів професійної невідповідності, а є лише факт субʼєктивного засудження людини за зовнішність.
У коментарях до свого допису Клим Братківський додав, що після цього обговорення Міністерство культури та інформаційної політики України прибрало зі своєї нещодавньої публікації щодо музею Голодомору світлину Гасиджак.
Нагадаємо, що українська співачка Оля Полякова заявила, що подає до суду на українське видання “Главред” через новину під назвою “Полякова показала доньку, яка сильно розповніла, і змусила її тренуватися”, у якій автор вдався до бодишеймінгу та оцінкових суджень.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Гендиректорка Музею Голодомору Олеся Стасюк: «Правда про геноцид — це питання національної безпеки».
На засіданні 13 грудня Кабінет міністрів звільнив очільника інституту національної пам'яті Антона Дробовича у зв’язку із закінченням строку призначення на посаду. >>
Поїхав у закордонне відрядження і не повернувся директор Національного музею історії України у Києві Федір Андрощук. >>
Упродовж кількох століть метою московії є загарбання України й поневолення нашого народу — політично, економічно, ідеологічно, духовно і мовно. >>
Неготовність України до повномасштабної війни з північним сусідом, системна криза з мобілізацією, мало не тотальне ухиляння від мобілізації й масові СЗЧ, колаборація чималої кількості українців з ворогом, мародери у владі, які грабують свою країну в час війни >>
23 листопада в Україні вшанували 91-ші роковини пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 рр. та масових штучних голодів 1921—1923 та 1946—1947 років. >>
У десятках країн у четверту суботу листопада вшановували безневинних жертв голодоморів в Україні, які влаштовувала радянсько-московська влада на криваво приєднаних українських територіях за спротив. >>