Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Маргарита та Олександр Мурашки. 1909.
У Києві 14 червня 1919 року, о першій годині ночі, пострілом у потилицю було вбито геніального Олександра Мурашка.
Як інформує УМ, про це нагадує газета Україна молода.
43-річний художник був убитий пострілом в потилицю, коли з дружиною повертався пізно ввечері додому на Лук'янівці. Тодішня преса писала, що «був пограбований і забитий бандитами». Але пострілом у потилицю в ті часи вбивали тільки працівники ЧК і тільки "ворогів народу".
Олександр мріяв перетворити Київ на великий художній центр, яким того часу були Мюнхен та Париж, відкрити Академію мистецтв. Він учив малювати інших – спершу викладав у Київському художньому училищі, згодом відкрив власну студію мистецтв.
У 1917 році О. Мурашко був одним із найактивніших організаторів відкриття Української Академії образотворчого мистецтва. Він був викладачем, а також працював в Художній Раді при Народному Комісаріаті освіти.
"Його називали першим українським європейцем, Сєровим і Кустодієвим України. Але він був Мурашком. Українським художником, який наважився на рівних змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він з ними дружив, учився в них, але залишався самим собою – Олександром Мурашком. Неповторним, найталановитішим живописцем. Майстром фарб. Майстром кольору. Неперевершеним українським портретистом", - так про художника пише у своїй книзі Елеонора Блажко.
На випускний іспит Олександр Мурашко підготував фундаментальне полотно – “Похорон кошового”. За цю роботу він отримав найвищу відзнаку – Велику золоту медаль. Це дозволило молодому художнику коштом академії вдосконалювати свої вміння за кордоном. Німеччина, Італія, Франція – найкращі студії відчинили свої двері перед українцем.
Після смерті талановитого художника усі зібралися на найбільшу виставку його робіт, ініційовану Федором Ернстом.
Вічна пам’ять цьому талановитому чоловіку, який понад століття тому вписав українське мистецтво в один ряд з західноєвропейським.
Як повідомляла УМ, Незламний характер: пам'ять великого українця Олега Ольжича має бути гідно вшанована.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Поблизу Києва, де була президентська резиденція «Межигір’я», відкрилася вулична виставка «Справи Майдану: на шляху до правосуддя та історії». >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>