Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Маргарита та Олександр Мурашки. 1909.
У Києві 14 червня 1919 року, о першій годині ночі, пострілом у потилицю було вбито геніального Олександра Мурашка.
Як інформує УМ, про це нагадує газета Україна молода.
43-річний художник був убитий пострілом в потилицю, коли з дружиною повертався пізно ввечері додому на Лук'янівці. Тодішня преса писала, що «був пограбований і забитий бандитами». Але пострілом у потилицю в ті часи вбивали тільки працівники ЧК і тільки "ворогів народу".
Олександр мріяв перетворити Київ на великий художній центр, яким того часу були Мюнхен та Париж, відкрити Академію мистецтв. Він учив малювати інших – спершу викладав у Київському художньому училищі, згодом відкрив власну студію мистецтв.
У 1917 році О. Мурашко був одним із найактивніших організаторів відкриття Української Академії образотворчого мистецтва. Він був викладачем, а також працював в Художній Раді при Народному Комісаріаті освіти.
"Його називали першим українським європейцем, Сєровим і Кустодієвим України. Але він був Мурашком. Українським художником, який наважився на рівних змагатися з художниками Європи й малярами Росії, і академістами, і передвижниками. Він з ними дружив, учився в них, але залишався самим собою – Олександром Мурашком. Неповторним, найталановитішим живописцем. Майстром фарб. Майстром кольору. Неперевершеним українським портретистом", - так про художника пише у своїй книзі Елеонора Блажко.
На випускний іспит Олександр Мурашко підготував фундаментальне полотно – “Похорон кошового”. За цю роботу він отримав найвищу відзнаку – Велику золоту медаль. Це дозволило молодому художнику коштом академії вдосконалювати свої вміння за кордоном. Німеччина, Італія, Франція – найкращі студії відчинили свої двері перед українцем.
Після смерті талановитого художника усі зібралися на найбільшу виставку його робіт, ініційовану Федором Ернстом.
Вічна пам’ять цьому талановитому чоловіку, який понад століття тому вписав українське мистецтво в один ряд з західноєвропейським.
Як повідомляла УМ, Незламний характер: пам'ять великого українця Олега Ольжича має бути гідно вшанована.
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Велика стіна Хотинської фортеці - однієї із найвідоміших в Україні оборонних споруд XIII—XVIII століть - частково обвалилася кілька днів тому. >>
У маєтку Донців-Захаржевських, що у Великому Бурлуці Куп’янського району, Григорій Сковорода створив чимало художніх і філософських творів. >>
У фондосховищі Національного заповідника «Софія Київська» є унікальна писанка — керамічна полив’яна, ХІІ століття. Про це повідомили на fb-сторінці напередодні Великодня. >>
Сорок років (стільки Мойсей водив іудеїв по пустині після Єгипетського полону) минуло від того дня, коли в мальовничому місті Прип’ять, розташованому на березі річки з такою ж назвою, з населенням понад тридцять тисяч чоловік прогриміло... >>
Встановлення фонтану на місці пам'ятника Леніну в центрі Києва є нейтральним, а не відіграє ролі у меморіалізації – заявив голова Українського інституту національної пам'яті, історик та військовий Олександр Алфьоров. >>