70 років тому відбулося наймасовіше і найтриваліше повстання в історії ГУЛАГу

26 травня 1953 року в Особливому таборі № 2 («Горлаг»), що в Норильську розпочалось повстання політичних в'язнів. Воно було наймасовішим і найтривалішим в історії ГУЛАГу.

В ньому брали участь усі відділення «Горлагу» і два відділення «Норильлагу», а загальна кількість повсталих становила понад 20 тис. осіб. Більшість з них були українцями, засудженими переважно за «націоналізм» до 25 років.

Про це нагадує газета Україна молода.

Після Другої світової війни кількість в’язнів, засуджених за політичні злочини, значно зросла. У концтабори потрапляли члени національно-визвольних рухів із всього Союзу, а також колишні військовополонені, представники депортованих народів та багато інших. Серед них  в різних таборах кількість українців складала 60-80%. Вони створювали різні підпільні об’єднання для підтримки та самозахисту.

Амністія в’язнів ГУЛАГу після смерті Сталіна у 1953 р. обминула політичних в’язнів, звільнили лише тих, хто був засуджений  на терміни до 5 років.

Норильський «Горлаг» мав серед в'язнів недобру славу. Сюди відправляли особливо "незручних" для совєцької влади осіб. Відправляли, за термінологією кадебістів, "на вимирання". 1953 року в Горлазі перебувало 30 тисяч ув'язнених.

 Влітку 1952 року етапом з Караганди  до Норильська відправили понад 1200 в’язнів, серед яких значну частину становили вояки ОУН-УПА. Вони не терпіли знущань, з якими зіткнулися, і бунтували.

Ввечері 25 травня групу непокірних чоловіків переводили із 4-ї у 5-ту зону, і дорогою конвоїр випустив автоматну чергу по людях. Побачивши цю сваволю, в’язні 4 зони відмовилися із будівництва міста повертатися в бараки. На мітингу виступив українець Євген Грицяк із закликом до повстання, покарання за знущання над людьми і приїзду комісії з Москви для розгляду їхніх вимог. (Євгена Грицяка засудили у 1949 р. до смертної кари, яку згодом замінили на 25 років ув’язнення за членство в юнацькій мережі ОУН, попри те, що в 1944 р. Грицяк був мобілізований у Червону армію і мав високі бойові нагороди). Так розпочалося Норильське повстання, яке стало викликом всій тоталітарній совєцькій системі.

Повстання тривало 70 днів. У кожній із п’яти повсталих зон був свій, відмінний від інших, характер протесту – голодування, відмова від роботи, бунт, збройне повстання, свій керівник і представницький комітет політв’язнів для переговорів із владою. Політв’язні вимагали скорочення робочого дня, дозволів на листування й побачення, припинення тортур. Зокрема, були вимоги перегляду особових справ щодо законності звинувачень і винесених вироків,  звільнення неповнолітніх, інвалідів, покарати конвоїрів, які розстрілювали в’язнів, вивезти на батьківщину іноземців.

Переговори місцевої табірної адміністрації були безуспішними, тож до справи долучилась комісія з Москви, яка оголосила про певні поступки повстанцям. Втім, вже за тиждень табірна влада порушила обіцянку й розпочала арешти активістів, відтак в’язні відновили повстання, хоч в окремих зонах його і не припиняли.

Для придушення опору влада зібрала значні військові сили і засоби. За  різними даними, в ході повстання загинуло  від 150 до 376 в’язнів (за даними самих ув’язнених, їх кількість сягала тисячі).

Водночас відбулися повстання в інших регіонах: Воркутинське - з 19 липня по 1 серпня 1953 року та Кенгірське - з 16 травня по 26 червня 1954 року в Казахстані.

В результаті в 1954 році Горлаг було ліквідовано як табір особливого режиму, в Норильськ приїхала комісія для перегляду справ політв’язнів. І якщо у 1953-1954 роках звільнення стосувалося лише  вчених, партійних і комсомольських функціонерів, крупних господарників, то в 1955-1956 роках абсолютна більшість в’язнів Горлагу вийшли на волю.

Історики назвали Норильське повстання першим кроком до знищення сталінської тоталітарної системи. У поєднанні з повстанням у Воркуті,  події в Норильську підірвали основи таборової репресивної системи СССР.  Совєцька владу була змушена реформувати ГУЛАГ, який у 1960 р. було ліквідовано. Наступні совєцькі табори мали зовсім інші умови утримання в'язнів та правила життя у них.

Як повідомляла УМ, політв'язні доби СРСР та борці за незалежність України отримають надбавку до пенсії у розмірі 4200 гривень на місяць з подальшою індексацією.