Продовження українсько-польського діалогу: на Волині розпочались пошукові роботи
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
Резонансною подією стало захоронення у Києві, на Аскольдовій могилі, Героя України Дмитра Коцюбайла (позивний – Да Вінчі). (facebook.com/bogdanchervak)
Голова Організації українських націоналістів Богдан Червак офіційно звернувся із закликом до влади нарешті створити Пантеон Героїв на Аскольдовій могилі у Києві.
Як інформує Україна молода, про це йдеться у відкритому листі Богдана Черкака до президента України Володимира Зеленського.
Зокрема, голова ОУН наголошує: «Резонансною подією у суспільстві стало захоронення у Києві, на Аскольдовій могилі, Героя України Дмитра Коцюбайла (позивний – Да Вінчі). Безумовно, могила Героя, який віддав своє життя за незалежність і соборність України, відтепер стане місцем, де українці, що проживають в Україні та за її межами, віддаватимуть шану великому сину українського народу, а також усім загиблим у війні з Московією.
Особливе значення має місце поховання героя – Аскольдова могила, яка зберігає історичну пам’ять про витоки української державності, починаючи від князя Аскольда, Рівноапостольної княгині Ольги, Рівноапостольного князя Володимира Великого, завершуючи Героями Крутів та Героями українсько-московської війни – Марка Паславського, Андрія Юрги, Василя Кіндратського, учасниками Дебальцевської операції (2015 рік)».
Серед іншого, автор звернення нагадує, що в суспільстві триває дискусія щодо місцевості, де можна було б спорудити Пантеон Героїв. Зокрема, Верховна Рада ухвалила постанову № 97-VIII “Про увіковічення пам’яті Героїв України, що віддали своє життя за свободу і незалежність України”, якою передбачено створення у Києві Українського національного пантеону (Меморіального комплексу).
«Після поховання на Аскольдовій могилі Дмитра Коцюбайла, на мою думку, саме ця місцевість має стати основним полем почесних поховань українців різних поколінь, які віддали своє життя за незалежність України, могили яких розкидані у світі. Наприклад – Івана Мазепи, Симона Петлюри, Євгена Коновальця, Андрія Мельника, Степана Бандери та інших»,– наголосив голова ОУН, закликавши президента підтримати пропозицію щодо створення Пантеону Героїв на Аскольдовій могилі.
Зауважимо, що у порядок денний Верховної Ради України включено проєкт постанови про створення на Аскольдовій могилі Пантеону національних героїв, зареєстрований народною депутаткою Оксаною Савчук ще в грудні 2020 року (причому вперше аналогічний документ було внесено на розгляд ВР іще у 2014-му).
«Створення Пантеону видатних національних героїв є одним з дійових шляхів збереження історичної пам’яті і формування національної ідентичності та консолідації суспільства. Як показує зарубіжний досвід, національні пантеони є національною гордістю держави, вони формують у свідомості людей патріотизм та повагу до історичного минулого країни.
Україна потребує створення Національного Пантеону – як сакрального місця пам’яті, яке б консолідувало українське суспільство. Такий пантеон буде місцем увічнення пам’яті визначних історичних діячів України, місцем почесних поховань видатних осіб, що здійснили героїчні вчинки в ім’я українського народу», – зазначається в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Як повідомляла УМ, 10 березня керівництво Генштабу та Міноборони стало навколішки під час церемонії прощання і поховання Героя України Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Саме 28 березня 2022 року — чотири роки тому було офіційно оголошено про звільнення міста Ірпінь поблизу столиці. Це день однієї з найбільших перемог в рамках битви за Київ >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>