Полтавська битва: УІНП розвінчує міфи про Івана Мазепу

Виставковий проєкт «Мазепа. Karl  ХІІ. Пётр І. Топ-10 міфів ru.пропаганди» презентовано в приміщенні Музею історії Полтавської битви.

Організатори наголошують, що всі бажаючі зможуть ознайомитися з виставкою у Полтаві протягом 2021 року.

Як повідомляє Україна молода, про це інформує Український інститут національної пам'яті, який організував виставку разом із Державним історико-культурним заповідником «Поле Полтавської битви» у березні.  

Зазначається, що виставка розвінчує імперські і радянські міфи про гетьмана Івана Мазепу, як зрадника, що мав намір віддати Україну на поталу Речі Посполитої і про те, що гетьмана у його виборі не підтримало українське козацтво.

Також виставка спростовує міф про героїчну оборону Полтави навесні-влітку 1709 року та звитяжні перемоги Петра І.

Проєкт створено до 382-х роковин від дня народження гетьмана України Івана Мазепи.

«Це реальна робота над переосмисленням та усвідомленням подій, які відбулися під час Полтавської битви та загальне переосмислення спадщини російської та радянських імперій. Логічним є той факт, що маючи власну Незалежну державу, ми працюємо над історією, намагаємося зрозуміти як воно було насправді. Є велика перевага у тому, що у нас немає зараз ніяких імперських канцелярій, що розповідають як “правильно” треба писати», – заявив присутній на відкритті виставки голова УІНП Антон Дробович.

Для створення цього проєкту провідні науковці та музейні фахівці здійснили об’єктивне й неупереджене прочитання відомих історичних джерел та  аналізу культурних артефактів.

«Ідея полягає в тому, щоб дохідливо і в спосіб сприйнятий для людей не обтяжених історичною освітою спростувати російські міфи про Полтавську битву і про Івана Мазепу. Формувати в подальшому образ Полтавської битви та Івана Мазепи на підставі наукових досягнень», – пояснив науковий консультант проєкту, доктор історичних наук, професор Віктор Брехуненко.

Про розгорнуту Російської імперією, а згодом і СРСР кампанію  у цей період  свідчить так звана «війна маніфестів» і проголошена поза всіма церковними канонами анафема гетьманові України Іванові Мазепі.

«Постать Мазепи настільки міфологізована, що до цього часу та ненависть, яка була вилита на нього з вуст Петра, існує у деякий наукових працях. Але, потроху, завдяки роботі науковців все стає на свої місця», – вважає архієпископ Полтавський і Кременчуцький Федір.

Після відкриття виставки Заповідник презентував нову тематичну екскурсії музею «Гетьман Іван Мазепа». Екскурсія детально розповідає про всі важливі віхи життя українського державника та військового діяча, а також застосовує різні форми подачі матеріалу, як, наприклад, музичне супроводження творами Тараса Компаніченка і "Хореї Козацької" та створенням пісочної анімації.

В такий спосіб екскурсія, що наповнена великою кількістю історичних фактів, викликає "живі" емоції.

«Що стосується заповідника, доцільно переглянути й дещо по-іншому розставити акценти. І в цьому плані надзвичайно збалансованим є проєкт «Шахівниця». Він дає можливість показати й інтерпретувати на шахівниці часу всі три історичні постаті – Петра I, Карла XII й Івана Мазепи. Характерно, що проєкт «Шахівниця» отримав чимало схвальних відгуків зі сторони громадськості, істориків та культурологів»,  – розповів про подальші плани щодо розвінчання російських міфів пан Дробович.

Зазначимо, що проєкт «Шахівниця» – це скульптурна композиція у вигляді шахової дошки, на якій стоять фігури шведського короля Карла XII, гетьмана Івана Мазепи та російського імператора Петра I. Зменшену в масштабі копію композиції можна побачити в музейній експозиції заповідника.

«Зауважимо, що Полтавська битва – один із перших і найвідоміших міфів, створених Російською імперією для утвердження своєї влади в українських землях. Як і під час сучасної російсько-української війни, пропаганда та брехня поширювалися водночас із веденням бойових дій та ще довго після їх завершення», - акцентують в УІНП.

Історики додають, що ідеологеми про «перемогу російської зброї», «зраду гетьмана Івана Мазепи», «анафему Мазепи», «народну» й ледь не партизанську війну українців проти шведських військ – лише частина маніпулятивних конструктів, створених офіційною російською історіографією за три століття від завершення Полтавської битви.

Щоразу, коли російському імперському проєкту був потрібен символ великої мілітарної перемоги – Полтавська битва обростала новими історіями, сенсами та урочистими святкуваннями чергових річниць.

Метою створення комплексного міфу про велику перемогу Петра І у битві під Полтавою було назавжди очорнити український національний рух і його прагнення до незалежності. Роками російська пропаганда подавала участь гетьмана Івана Мазепи та його прихильників у Великій Північній війні як внутрішню боротьбу в Російській імперії. І будь-які спроби інакше трактувати Полтавську битву вважалися зрадою.

Саме тому першим зневажливим та презирливим прізвиськом для українського патріота стало “мазепинець”. Ще задовго до появи петлюрівців і бандерівців росіяни називали мазепинцями всіх, хто виступав на захист української мови, культури чи бодай автономії української держави.

Прагнення Івана Мазепи об’єднати українські землі, його неоціненний вклад у розбудову Гетьманщини, розвиток освіти, мистецтв, релігії та культури – ці факти ігнорувалися та замовчувалися. Все, пов’язане із цією історичною постаттю, було затавроване чи фізично знищене.

Проте, з погляду української історії, Велика Північна війна та Полтавська битва – це остання спроба української еліти захистити права й державність Гетьманщини. Відтоді гетьмани та козацтво стали ще одними маріонетками імперії. Але попри намагання імперської та комуністичної пропаганди, виступ Івана Мазепи став дороговказом і прикладом для наступних поколінь борців за незалежність України.

Тож під час нового витка російсько-українського протистояння необхідно віднайти й деконструювати всі російські імперські ідеологеми, що роками насаджувались українській історії та отруювали національну пам’ять нашого народу.