Страшний урок історії не залишився в минулому: Кремль чинить злочини знову
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Фахівці Укрдержархіву зазначають, що «краще збереглися документи 1930-1940 років, і навіть 1920-х, ніж 1980-х і 1970-х». (Фото Укрдержархіву)
Керівництво Державної архівної служби України пояснило чому не зможе оприлюднити імена українських політиків - агентів КДБ.
За словами голови Укрдержархіву Анатолія Хромова, оприлюднювати фактично нічого.
Як передає Україна молода, про це пан Хромов заявив в ефірі на телеканалі "Дом".
"Наприкінці 1980-х та у 1990 році дуже великі масиви документів, за негласною вказівкою, були знищені. Зробили це дуже технічно, скоротивши терміни їхнього зберігання. Але це був негласний наказ - зачищати документи", - стверджує керівник установи.
Пан Хромов зазначає, що фахівці, які працюють із документами радянських спецслужб, зазначають, що «краще збереглися документи 1930-1940 років, і навіть 1920-х, ніж 1980-х і 1970-х».
«Тому що саме ці документи могли нести певну загрозу для політичної еліти, яка після розвалу СРСР прийшла до влади в незалежній вже Україні», - наголошує очільник Державної архівної служби.
Анатолій Хромов переконаний, що дуже складно буде довести причетність політика до спецслужб, однак це можливо.
"Якщо ми знаємо якесь оперативне прізвисько агента і воно простежується в матеріалах інших справ, і будуть свідки, які будуть знати, хто там перебував, то можна, в принципі, довести, що агентом "Стрілою", наприклад, була ось відома або невідома конкретна людина", - зазначив він.
При цьому, він наголошує, що "саме списків агентів 1970-1980 років практично не збереглося, їх немає".
Пам'ять про жертв політичних репресій – не лише сторінка минулого, а пересторога для сьогодення і майбутнього. >>
Пам’ять жертв політичних репресій — людей, які постраждали від масового терору радянської влади, традиційно вшановують в Україні у третю неділю травня. >>
Секретарка штовхнула важкі дубові двері і мовила з помітним хвилюванням:
— До вас письменники. >>
Під приводом боротьби з Українською повстанською армією польська комуністична влада депортувала українців із Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя до північних і західних регіонів Польщі. >>
У ці дні, 108 років тому розпочалася одна з найуспішніших військових операцій Армії УНР — Кримський похід під командуванням полковника Петра Болбочана. Саме 24 квітня 1918 року українські загони зайняли Сімферопіль, а наступного дня – Бахчисарай. >>
На території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька проведуть пошукові дослідження з метою виявлення останків селян, які трагічно загинули у серпні 1943 року. >>