У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Ігор Скочиляс був одним із ініціаторів відновлення українських цвинтарів у Польщі.
Професор Українського католицького університету, автор сотень наукових праць, 53-річний історик Ігор Скочиляс помер від коронавірусу у шпиталі в неділю, 20 грудня.
Науковець довгий час перебував у реанімації у важкому стані, втім, побороти коронавірус так і не зміг.
Як інформує Україна молода, про це повідомляє Український католицький університет і висловлює щирі співчуття дружині Ірині, дочці Соломії та усій родині померлого.
«З глибоким сумом повідомляємо, що через ускладнення перебігу коронавірусного захворювання передчасно відійшов у вічність професор Ігор Скочиляс, доктор історичних наук, завідувач кафедри історії Гуманітарного факультету УКУ, керівник Центру релігійної культури, ініціатор і натхненник дослідницької програми «Київське християнство», - повідомили в УКУ.
В університеті також додають: «Це непоправна втрата для всіх, хто знав Ігоря – хто працював разом з ним в історичному архіві, хто був слухачем його лекцій і семінарів, хто допомагав у дослідницьких проєктах, хто стояв поруч з ним на барикадах Революції Гідності і відстоював принципи гідного життя, хто молився разом з ним в храмах і на майданах».
Ігор Скочиляс був знаним фахівцем українсько-польської тематики, ініціатором дослідження складних тем щодо українсько-польського протистояння у роки Другої світової війни, зокрема, Волинської трагедії.
Професор вивчав сучасну релігійну культуру та східне християнство в Україні, унійну ідею і інституційні історії Київської митрополії. Саме пан Скочиляс був одним із ініціаторів відновлення українських цвинтарів у Польщі.
Народився 5 квітня 1967 р. у селі Цигани Борщівського району Тернопільської області. Наукова біографія пана Ігоря починалася драматично: батьки загинули, а він, залишившись удвох із сестрою, мусів опікуватися нею, а тому – забути про науковий світ. Та ситуацію переломила одна з його далеких родичок: пройшовши пішки чималу відстань до його села, вона сказала: «Ігоре, іди вчися далі».
Розповідаючи цю історію, Ігор Скочиляс повторював: «Ця проста жінка розуміла, що для мене важливо».
Історик отримав солідний науковий вишкіл, адже одразу після закінчення університету багато років працював у Львівському відділенні Інституту української археографії та джерелознавств під керівництвом відомого науковця Ярослава Дашкевича – засновника однієї з сучасних історичних наукових шкіл.
Зацікавлення Ігоря релігійною минувшиною поклало початок його співпраці з іще одним осередком незалежної наукової думки в Україні – Інститутом історії Церкви Львівської богословської академії.
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>