Розсекречені архіви: НКВС розстріляло статистів, які підтвердили демографічну кризу через Голодомор

Всесоюзний перепис населення 1937 року засвідчив реальну демографічну кризу в Україні через Голодомор.

Зокрема, розсекречені нині архіви засвідчують, що радянська влада не визнавала жодних натяків на створений нею геноцид.

Як повідомляє Україна молода, про це інформують СБУ та Архів національної пам'яті, які розсекретили і оприлюднили колекцію документів про репресії щодо радянських чиновників.

"Наприклад, Всесоюзний перепис населення 1937 року показав реальну демографічну кризу. Радянські демографи очікували, що в Україні мало би нараховуватися на той момент 35 млн мешканців. Натомість перепис встановив тільки 29 млн, тобто практично на рівні 1926 року", - йдеться у повідомленні Служби безпеки.

В СБУ зауважили, що такий підсумковий звіт «не сподобався» очільникам компартії. Тож керівників перепису звинуватили у «отриманні штучно занижених та викривлених цифр» і розстріляли.

Серед цих людей був і Олімпій Квіткін, який не побоявся написати правду: що колективізація призвела до вимирання людей, що найбільш активні і працездатні селяни тікають з колгоспів і ті розвалюються, а соціалізм «не покращує, а придушує добробут широких верств населення».

У Архіві національної пам'яті додають: «Щоб якось пояснити виявлену недостачу мільйонів людей, НКВС назвав працівників державних статистичних інституцій «шкідниками», звинуватив їх у спотворенні результатів перепису, причетності до правотроцькістських організацій і, зрештою, розстріляв. Цей факт мав назавжди залишитися таємницею».

Зокрема, були репресовані:

Асаткін Олександр Миколайович — голова управління народно-господарського обліку УРСР, пізніше член президії Академії наук (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року);

Вейцбліт Ілля Ісаакович — голова відділу обліку населення управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року);

Квіткін Олімпій Аристархович — голова відділу перепису населення центрального управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Москві 28 вересня 1937 року);

Кустолян Євген Олексійович — працівник секретаріату ЦК ВКП(б), заступник голови управління народно-господарського обліку УРСР (розстріляний у Києві 2 вересня 1937 року).

Оприлюднена колекція “НКВС і перепис населення 1937 року” налічує 35 документів, які тепер доступні для завантаження й перегляду на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли спеціальні повідомлення і зведення УДБ НКВС про особливості проведення перепису в регіонах; анкети зі справ арештованих виконавців перепису населення; протоколи допитів виконавців перепису та «очних ставок»; вироки про засудження до розстрілу й акти про виконання вироків.

«Справи проти виконавців перепису були абсолютно фіктивними — так хотіли приховати правду про демографічні наслідки Голодомору, — говорить координатор Е-архіву Денис Пасічник. — У пізніших, реабілітаційних, матеріалах справи, є свідчення про фізичні та моральні тортури, застосовувані до підслідних, які свідчили про різницю в кілька мільйонів між очікуваним та реальним переписом населення».

Як повідомляла «УМ», предстоятель ПЦУ, митрополит Київський і всієї України Епіфаній очолив панахиду на території Національного музею «Меморіал жертв Голодомору».

В Україні щороку в четверту суботу листопада відзначається День пам'яті жертв Голодоморів.

Цьогорічні вшанування відбуваються в особливих умовах через пандемію  коронавірусу. Запроваджені карантинні заходи вносять обмеження у проведення масових меморіальних заходів. Але ця обставина не може перешкодити гідному вшануванню пам'яті померлих з голоду.

Третій президент України Віктор Ющенко закликав «ретельно віднайти і зберегти знання про кожну жертву Великого голоду».