Терор і жорстокість є ментальністю московії. Приклади з історії України
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
Марко Безручко очолював оборону від наступу більшовиків польського міста Замостя в серпні – вересні 1920 року.
Міська рада Гданська ухвалила рішення змінити назву одного зі скверів міста. Йому присвоїли ім'я генерала армії Української народної республіки - Марк Безручко.
Як інформує УМ, про це повідомив у своєму твітері посол України в Польщі Андрій Дещиця.
Пресслужба мерії міста запевнила, що з пропозицією присвоїти скверу ім'я генерала, виступив консул України в Гданську Лев Захарчишин.
"Сквери названі на честь генерала Української народної армії Марка Безручка у Варшаві та Кошаліні, кільцева розв'язка у Вроцлаві, а тепер ще й рішення влади Гданська", - зазначив Дещиця.
За постанову проголосувало 27 депутатів Гданської міської ради, утрималися 7.
Генерал Марко Безручко є символом польсько-українського братерства у спільній боротьбі проти комуністичної загрози.
Марко Безручко очолював оборону від наступу більшовиків польського міста Замостя в серпні – вересні 1920 року.
Він жив і працював у Варшаві. Був членом Вищої військової ради УНР в екзилі, міністром екзильного уряду, головою Українського клубу та головою Українського воєнно-історичного товариства у Варшаві.
Також він розвився як журналіст. Зокрема, був редактором та видавцем військово-історичного мемуарного збірника "За державність".
Генерала поховали на Вольському православному кладовищі у Варшаві.
Як повідомляла "УМ", у серпні 2020 року у Варшаві відкрили сквер імені генерала Армії УНР Марка Безручка.
Війна московії проти українського народу триває, відколи існує український народ і його сусід — народ дикої московії. >>
19 лютого 2014— дата, яка мала б звучати значно гучніше. Саме цього дня, дванадцять років тому, розпочалася Війна за Незалежність України. Ця дата зафіксована в українському законодавстві. Але в публічних комунікаціях — навіть на найвищому рівні — її майже не чути. >>
Український інститут національної пам'яті (УІНП) впродовж 2025 року реабілітував 560 осіб, які були репресовані комуністичним режимом. >>
У Харкові навесні 1934-го чекісти заарештували Степана Ярославенка. В на той час 41-шу річницю педагог втратив професорську посаду в інституті, а згодом опинився на Соловках — у тюрмі ГУГБ НКВД (я свідомо не перекладаю абревіатури репресивних органів, запроваджених окупаційним московським режимом). >>
У Берлінському бункері історій 24 лютого в четверту річницю повномасштабного вторгнення росії в Україну відкриють «Музей України». >>
Кабмін вилучив із Державного реєстру нерухомих пам'яток України "Пам'ятне місце, де відбувалася Переяславська рада", розташоване у місті Переяслав на Київщині >>