Цей день в історії: освячено Андріївську церкву

19 серпня 1767 року, у Києві освячено Андріївську церкву.

Андріївська церква була побудована на замовлення російської імператриці Єлизавети як частина Київської царської резиденції, до якої входить і Маріїнський палац.

Храм розташований на Андріївській горі, яка слугує своєрідним природним п’єдесталом для споруди церкви.

На цьому місці, згідно з літописом «Повість временних літ», апостол Андрій Первозванний у І ст. н.е. встановив хрест і провістив виникнення великого міста.

Починаючи з XI століття, тут, змінюючи одна одну, будувалися і з часом руйнувалися дерев’яні та кам’яні церкви на честь Андрія Первозванного. Проектування нового храму було доручено обер-архітектору імператорського двору Франческо Бартоломео Растреллі. Його будівництво тривало у 1747-1762 роках, а освячення відбулося лише 19 серпня 1767 року.

Згодом церква втратила опіку царського двору, і у 1768 році її було передано Київському магістрату, а пізніше – Київській міській думі. Церква працювала як звичайна діюча до 1932 року, аж поки за рішенням радянського уряду в ній було припинені богослужіння.

У роки Другої світової війни богослужіння поновлюються, а в 1961 році церкву знову закривають. З 1987 року храм входить до складу Національного заповідника «Софія Київська».

Останні десять років в Андріївській церкві проходять реставраційні роботи, проте оглядовий майданчик обіцяють відкрити до 24 серпня.

Цікаві факти: 

Андріївська церква повинна була стати палацовою: її будували на замовлення російської імператриці Єлизавети як частину київської царської резиденції, що складалася з Маріїнського палацу та церкви. Проекти обох споруд розробив відомий італійський архітектор Бартоломео Растреллі.

У 1744 році відбулася церемонія закладки Андріївської церкви за участю імператриці Єлизавети. Будівництво завершили десять років по тому, а освятили церкву в 1767 році. Однак на той час споруду викреслили зі списків царських палацових храмів - як вважають історики, через економічні проблеми імперії.

У 1768 році церкву передали Київському магістрату, а з 1785 року за Андріївську церкву відповідала Київська міська дума.

Архітектурні особливості церкви пов'язані зі складною геологією місцевості

Андріївська церква зведена на складному в геологічному плані пагорбі, який частково розмивається ґрунтовими водами. Тому для її будівництва довелося провести великий обсяг інженерно-геологічних досліджень та робіт з облаштування спеціальних фундаментів.

У результаті храм збудували на так званій підклеті - двоповерховій будівлі з кімнатам для священиків, яка фактично замінює церкві надійний фундамент. Разом з ним висота церкви становить 64 м, без підклеті - 46 м (з хрестом - 50 м). Для порівняння - висота київської скульптури Батьківщина-мати (від п'єдесталу до кінчика меча) - 62 м, із постаментом - 102 м.

За радянських часів у церкві був антирелігійний музей

Після приходу радянської влади в Україніу Андріївська церква залишалася діючою до 1932 року, коли богослужіння в ній заборонили. У 1939 році в церкві розмістили філію Софійського антирелігійного музею.

В Андріївській церкві був висвячений у єпископи майбутній перший патріарх незалежної України

У роки Другої світової війни в Андріївській церкві відновили богослужіння, і в 1942 році тут був висвячений у сан єпископа Переяславського Степан Скрипник (церковне ім'я - Мстислав). Племінник Симона Петлюри і хорунжий армії УНР, він став одним з найбільш значущих церковних діячів в історії України. У роки окупації Києва вів переговори про створення єдиної української церкви, однак був заарештований гестапо. Після війни жив за кордоном, де став одним з лідерів Української православної церкви в діаспорі, зокрема в Німеччині та в США.

У 1980-х активно підтримував рух за відродження Української автокефальної православної церкви, а в 1989-му був проголошений її патріархом в Україні і за кордоном.

В Україну зміг повернутися в 1990 році: у київському Софійському соборі відбулася його інтронізація як першого патріарха УАПЦ.

Після створення в 1992 році Української православної церкви Київського патріархату Мстислав був проголошений її предстоятелем з титулом патріарха.