Жертви «краси»: в давнину мешканці Тайваню видаляли собі здорові зуби
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
Українське наукове товариство в Києві було засновано Михайлом Грушевським на зразок львівського і стало значною подією в житті українського суспільства.
Товариство постало в момент формування національної свідомості українського народу й було створено з метою організації наукової праці та її популяризації українською мовою. Воно мало відіграти не лише наукову, а й громадську роль.
Головною метою своєї діяльності УНТ ставило «наукові розсліди на полі українознавства і ознайомлення громадянства зо всіма сторонами минулого й сучасного життя "України», – писав Симон Петлюра.
Об’єднавши навколо себе українських дослідників з різних галузей українознавства, київське наукове товариство мало стати інституцією, надзвичайно корисною для національно-культурного розвитку народу.
Програма УНТ була викладена Михайлом Грушевським на першому зібранні товариства: «Українське Наукове Товариство мусить мати перед очима подвійну мету, вказану йому і його статутом, і тими обставинами, в яких задумує воно розвивати свою діяльність: по-перше – організацію наукової роботи, по-друге – популяризацію серед суспільности здобутків сучасної науки. Наукова робота має розвиватися по змозі у всіх областях науки, а передусім – в сфері українознавства, то значить, в тих областях наукової роботи, які роз’яснюють нам минувшість і сучасне життя українського народу і його території...».
Товариство мало три секції: історичну, філологічну, природничо-технічну, а також комісії – медичну і статистичну. З Товариством співпрацювали всі українські вчені з Наддніпрянщини і деякі з Галичини. УНТ видавало «Записки Українського Наукового Товариства»; історичний квартальник «Україна», оригінальні праці й огляди.
Однак, після створення Української академії наук діяльність УНТ дещо зменшилася, а з 1921 року воно увійшло до складу Української АН і його секції стали секціями відповідних відділів ВУАН.
Додамо, що у XIX столітті майже жодна подія в мистецькому чи то науковому житті українців не відбувалася без підтримки меценатів. Одним із таких благодійників був відомий цукрозаводчик Василь Симиренко. Він фінансував часописи «Киевская старина», «Рада», «Громадська думка», «Літературно-науковий вісник», видавництво «Вік», підтримував Товариство допомоги культурі й науці, його коштом вийшли кілька видань «Кобзаря», твори Коцюбинського тощо. Не залишила Симиренка байдужим і доля Наукового товариства ім. Т. Шевченка у Львові, яке на той час очолював Михайло Грушевський.
Інституція спершу орендувала будинок на вулиці Чернецького, але з часом, коли праця товариства набрала сили й треба було утримувати власну друкарню, бібліотеку, складські приміщення, Грушевський звернувся за допомогою до наддніпрянських промисловців. Відгукнувся, щоправда приховуючи своє справжнє ім'я, Василь Симиренко. Він подарував Науковому товариству десять тисяч рублів - на той час величезні гроші, аби Грушевський з колегами не сушили собі голови платнею за приміщення і спокійно працювали. Тож чотириповерхова кам'яниця, котра збереглася донині, стала власністю установи, осередку української науки.
Усвідомлюючи особливу відповідальність за поширення українського друкованого слова, товариство із самого початку свого заснування приступило до видання книг українського письменства, а також часописів, наукових розвідок. У Києві друкувався й перенесений зі Львова «Літературно-науковий вісник». Головним серійним виданням протягом усього існування товариства були «Записки УНТ» за редакцією М. Грушевського, В. Перетца, М. Василенка. Виходив історичний квартальник «Україна», оригінальні праці й огляди, подекуди друкувалися неопрацьовані джерельні матеріали.
Наукове товариство в Києві було чимось на зразок неофіційної академії наук. Видатні вчені доклали чимало зусиль, щоб наукові пошуки на теренах України давали щедрі плоди. І результати були неабиякі.
1918 року в результаті закономірного розвитку давніх наукових традицій було створено Українську академію наук. Із 1921 року УНТ увійшло до її складу, а його секції стали секціями відповідних відділів ВУАН.
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>
У Києві до 80-х роковин відходу від земних справ праведного митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького на сцені Національної філармонії представили проєкт «Моя найдорожча Мамо». >>
Під завершення цьогорічного сезону археологічних розкопок біля знаменитого Більського городища неподалік селища Котельва Полтавської області сталася сенсація: було знайдено уламок античної амфори IV століття до нашої ери з рідкісним клеймом майстра. >>
Шахрайство, підробка документів, втручання у приватне життя: кримінальні провадження щодо директорки музею Л. Гасиджак та діяльність «п’ятої колони» >>
1 жовтня, коли в Україні відзначали одразу кілька свят — Покрову Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України, День українського козацтва, День ветерана та інші, — було дуже велелюдно у Володарці, що на Київщині. >>