У Конотопі презентували книгу «Василь Різниченко. Нариси з історії Чернігово-Сіверщини»
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
Ветерани УПА Ірина Шуль і Олесь Гуменюк померли в один день - День пам'яті і примирення. (Коллаж Аріанни Леонової)
Ветерани УПА Ірина Шуль і Олесь-Дмитро Гуменюк померли у Львові в День пам’яті і примирення, 8 травня.
Ірина Шуль пішла у засвіти у 102 роки, а Олесь-Дмитро Гуменюк відійшов на 95 році життя.
Як передає «Україна молода», про це повідомляє група "Надсяння" у Facebook.
«З сумом повідомляємо, вночі, 8 травня 2020 року, на 102-му році життя відійшла у вічність наша Почесна Надсянка Дорога пані Ірина Шуль. Величезна втрата для громадськості Львова і всіх нас. Висловлюємо співчуття донькам п. Марті та п. Оксані та всій родині. Нехай спочиває з Богом... В такий символічний День пам'яті і примирення», - йдеться у дописі групи «Надсяння».
Учасниця групи Ірина Ключковська зауважує, що пані Шуль була на всіх заходах спільноти, без допомоги кожного разу долаючи три високих поверхи.
«Вона любила нас, ми любили її. На зустрічі з Блаженнішим Святославом у величезному залі пані Ірина звернулася до мене: «Ви мусите мені дати слово, бо мені 100 років. Мікрофона не треба, маю сильний голос». Легендарна особистість, яка прожила героїчне життя. Велика Українка. Виховала чудових дітей і внуків», - написала вона про покійну.
Пізніше в групі «Надсяння» з’явився новий скорботний допис: «8 травня 2020 року. День пам'яті і примирення. Ще одна втрата. Громадськість Львова втрачає найкращих Патріотів часів УПА. Чому сьогодні?! На 94-му році життя відійшов у засвіти Олесь Гуменюк, голова Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби. Зі святими упокой, Господи... Вічная пам'ять... Щирі співчуття родині».
Ірина Шуль
Почесний член «Товариства Надсяння» п. Ірина Б'єнько-Шуль народилася у селі Вовче поблизу Перемишля 23 червня 1918 року.
З липня 1942 року, працювала в Ревізійному Союзі, де разом з деякими іншими патріотично настроєними співробітниками брала участь у збиранні пожертв на підтримку українського підпілля. Також розповсюджувала, реалізовувала «бофони» (бойовий фонд УПА), тобто друковані в підпіллі УПА купони, які підтверджували грошові та матеріальні й матеріальні пожертви на УПА.
У січні 1944 року під час обшуку в її квартирі гестапівці знайшли «бофони» і запроторили до тюрми на Лонцького. Вирок: за зв'язок з ОУН-УПА відправити у концентраційний табір «Равенсбрюк» неподалік від Берліна, без зазначення терміну.
Згодом потрапила у Судети, в концтабір «Фльосенбург», на фабрику «Siemens». Вже в останні місяці війни була звільнена американськими військовими. Після чого добралася самотужки до Перемишля. Під час операції «Вісла» їй вдалося приховати від радянської влади, що була арештована німцями за зв'язок з ОУН-УПА, і уникнути репресій. До 1990 року ніхто не довідався про її зв'язки з ОУН-УПА.
11 листопада 1947 року Ірина Б’єнько вийшла заміж за Івана Швака-Шуля, члена ОУН, який виконував різні доручення Проводу. Своїм дочкам і їхнім чоловікам пан Шуль відкрив свою біографію і справжня своє прізвище лише в 90-х роках минулого століття.
Із щемливим серцем пані Ірина відвідувала рідні терени, які тепер є в Польщі, а в 1995 році також і місце колишнього німецького концтабору, в якому довелося каратися. З товариством «Надсяння» пані Ірина відвідала багато пам'ятних історичних місць.
Член "Просвіти", "Львівської спілки політв'язнів України, "Товариства Надсяння". Нагороджена Орденом княгині Ольги 31 жовтня 2018 року.
Олесь-Дмитро Гуменюк
Олесь-Дмитро Миколайович Гуменюк (нар. 7 листопада 1925 р.) — голова Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби. Батько Олеся Гуменюка Микола — був вояком Української Галицької Армії.
У 1937 році Олесь Гуменюк вступив до Коломийської гімназії, де провчився до приходу совєтів у 1939 році. У червні 1943 року добровільно зголосився до лав дивізії «Галичина». Пройшов військовий вишкіл. У липні 1944 року був поранений у битві під Бродами.
Воював у лавах УПА на Бродівщині під керівництвом сотенного «Чорняка», ТВ-24 «Маківка» та в Карпатах.
У 1945 році Гуменюк був засуджений до 15 років тюрми. Відбував покарання у Норильську, брав участь у Норильскому повстанні.
Був одним із засновників Львівського крайового братства ветеранів національно-визвольної боротьби, згодом очолив його.
Олесь-Дмитро Гуменюк нагороджений Орденом «За заслуги» II ст. (26 листопада 2005 р.) — за вагомий особистий внесок у національне та державне відродження України, самовідданість у боротьбі за утвердження ідеалів свободи і незалежності, активну громадську діяльність, Орденом «За заслуги» III ст. (8 листопада 1999 р.) — за активну громадсько-політичну діяльність, участь у становленні української державності.
Ветеран УПА також отримав Відзнаку Президента України — Хрест Івана Мазепи (1 грудня 2015 р.) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, вагомі трудові досягнення, багаторічну сумлінну працю. А також Відзнаку Львівського міського голови «Почесний знак Святого Юрія» (5 листопада 2015 р.)
Як повідомляла «УМ», 44% українців позитивно ставляться до визнання воїнів Української повстанської армії борцями за незалежність України.
Цього року, до Дня пам’яті та примирення 8 травня та до Дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 9 травня, Український інститут національної пам’яті розпочав всукраїнську безстрокову акцію "Родинні історії війни".
Немов потаємні струни, що тягнуться крізь віки, історія рідного краю відлунює в серці кожного з нас. >>
6 листопада 1994 року в родинному селі гетьмана України Івана Мазепи — Мазепинцях Білоцерківського району на Київщині з моєї ініціативи і під моїм керівництвом >>
Москва дуже боялася розголосу про свій страхітливий злочин у 1932—1933 роках — убивство українців голодом. >>
На острові Тайвань люди почали навмисно видаляти собі здорові зуби 4800 років тому. Звичай міг походити з півдня Китаю. Ймовірно, ця практика припинилася лише у XX столітті. >>
На продаж у Парижі виставлять листи та інші речі, які належали президенту Франції 1959–1969 років Шарлю де Голлю.. >>
На сліди, які, за припущеннями вчених, належали представникам доісторичної екосистеми, зокрема рептиліям та земноводним, випадково натрапили мандрівники, які подорожували італійськими Альпами. >>