Додай історії. За п'ять років люди з усього світу опрацювали понад 8500 статей про Україну у Вікіпедії
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Музейники зазначають, що процес збереження культурної і природної спадщини повинен бути захищеним і безперервним.
Український комітет міжнародної ради музеїв (ІСОМ) опублікував звернення до Президента, голови парламенту і прем'єр-міністра щодо урізання витрат держбюджету на культуру.
Звернення оприлюднили на сторінці Комітету у фейсбуці.
У ньому, зокрема, закликають залишити фінансування для захищених статей, охорони культурних установ і об'єктів культурної спадщини, а також для планових витрат на реставрацію пам'яток культурної спадщини.
Музейники зазначають, що процес збереження культурної і природної спадщини повинен бути захищеним і безперервним.
"Втрати не можна компенсувати - їх можна тільки попередити", - йдеться в листі.
Музейники висловились, що повністю розуміють сьогоднішній пріоритет для України – зберегти життя і здоров’я громадян.
"Разом з тим, оскільки процес підготовки до коригування видатків є вкрай непрозорим і непередбачуваним, просимо звернути увагу на такі обставини. Крім піклування про громадян, українська держава має важливий обов’язок щодо збереження культурної та природної спадщини. Цей обов’язок – перед усіма поколіннями українців. Сучасними, минулими і прийдешніми.Навіть під час найбільш руйнівних війн чи природного лиха народи прагнули зберегти своє національне надбання, адже це дає можливість відродитися за будь-яких обставин. Рятуючи музейні зібрання, архіви, цивільні чи сакральні споруди, представники різних націй ризикували життям і демонстрували справжню велич духу. В історії України таких прикладів безліч", - написали представники музеїв.
Зараз, через карантинні заходи, музеї та заповідники не приймають відвідувачів і не в змозі заробляти бодай якісь кошти. Так само є дуже обмеженими можливості залучення меценатів, які багато ресурсів вкладають у підтримку медиків. Тому відповідальність за захист музейних зібрань і нерухомих пам’яток наразі повністю лягає на органи державної влади і місцевого самоврядування.
Водночас анонсовані зміни до Державного бюджету призведуть не тільки до скорочення видатків на культуру та інші сфери загалом, але й до зменшення надходжень місцевих бюджетів.
"Унаслідок цього під загрозою може опинитися фінансування захищених статей видатків, зокрема, охорони музеїв і пам’яток, або комунальних платежів – адже охорона та комунальна інфраструктура мають для музеїв ключове значення, і “звичайне” вимкнення електрики, наприклад, може означати зупинку роботи сигналізації. Це нестиме пряму фізичну загрозу як пам’яткам, так і людям, які їх обслуговують. Це стосується і невідкладних протиаварійних та ремонтно-реставраційних робіт, адже їх зупинка яких може призвести не лише до втрати досягнутих результатів, а й навіть до знищення унікальних об’єктів",- побоюються музейники.
Як повідомляла УМ, Мінкульту урізають фінансування кіно, інституту книги і рестравраційних робіт.
У квітні відбувається шостий «Місяць культурної дипломатії України у Вікіпедії». >>
Політики, науковці та експерти попередньо вважають, що саме у Києві має бути створено Пантеон видатних українців, які спочили за кордоном. Героїв минулого (наразі у списку близько 200 прізвищ) планують перепоховати в одному місці. >>
«Мова про перепоховання на території України видатних українців, які спочили за кордоном. Справа непроста, тому що вони розкидані по всьому світу. Маємо розпочинати якомога швидше, адже повернення історичної пам’яті – це дуже важлива справа», – зазначив Буданов. >>
Члени експедиції обстежили територію, де за усними свідченнями мало знаходитись масове поховання, на місці якого встановлено хрест і таблиця зі списком. Втім, масового поховання жертв подій травня 1943 року не виявлено. >>
Павло Чубинський — автор вірша «Ще не вмерла України ні слава, ні воля», який став славнем нашої держави, офіційним гімном. >>
У Рівненської області в селі Угли Сарненської міської громади розпочалися пошукові роботи на місці ймовірного поховання мешканців села — українців і поляків, які загинули під час подій Другої світової війни. >>