Росія й надалі приховує імена злочинців, які безпосередньо відповідають за Катинську трагедію.
На цьому наголосив віцепрем’єр-міністр, міністр культури і національної спадщини Польщі Пьотр Глінський під час конференції у Варшаві.
"Радянський Союз упродовж 50 років обманював громадську думку щодо скоєння цього злочину і визнав це за неповні два роки до свого розпаду. Водночас, Російська Федерація – юридичний, а також, на жаль, щораз більший ідейний правонаступник цієї тоталітарної держави, не наважився вказати і хоча б символічно покарати осіб, які відповідають за Катинський злочин", - підкреслив Глінський.
Він нагадав, що в 2004 році головна військова прокуратура Росії припинила розслідування справи про розстріли у Катині у зв’язку із смертю винуватців.
"Їхні прізвища не було офіційно названо, а на саму постанову про припинення слідства, а також інші матеріали слідства, накладено гриф "таємно". Російська влада визнала, і робить це й надалі, що в національних інтересах Росії імена винуватців потрібно тримати за сімома замками", - констатував польський віцепрем’єр.
Як зазначив віцепрем’єр Глінський, центральні урочистості з вшанування жертв Катинського злочину відбудуться на площі Пілсудського у центрі Варшави. Тоді буде зачитано прізвища усіх жертв Катинської трагедії.
За його словами, президент Польщі Анджей Дуда 13 квітня планує прибути до Харкова, де вшанує пам'ять жертв Катинської трагедії.
«Президент буде 13 квітня у Харкові, бо там теж є катинський цвинтар. У Харкові, оскільки злочини відбувалися у кількох, щонайменше чотирьох місцях. Так влада польської держави вшанує від імені польського народу, польського суспільства ті урочистості», - сказав віцепрем’єр.При цьому, іІнформацію про можливий візит Дуди до Харкова поки що не підтвердив речник президента РП Блажей Спихальський. Він зазначив, що деталі участі президента у заходах щодо 80-річчя Катині буде оприлюднено під час пресконференції наступного тижня.
Як повідомлялося, Інститут національної пам’яті Польщі давно звертається до російської сторони про передачу матеріалів щодо Катинського злочину, але Москва систематично відкидає можливість співпраці у цьому питанні.
Читайте також: В архівах ІНП Польщі є багато матеріалів про Голодомор - польський історик
За рішенням вищого керівництва СРСР від 5 березня 1940 року було розстріляно приблизно 22 тис. поляків, що належали до військової та адміністративної еліти країни. Їх масово захоронювали поблизу Катині, Твері, Харкова та у Биківні. Зокрема, на території Національного меморіального комплексу "Биківнянські могили" у братських могилах поховано близько 3,5 тис. поляків, а в районі П’ятихатки на околиці Харкова - понад 3,8 тис. поляків з так званого катинського списку. Їх було захоплено і вивезено у СРСР після окупації території Польщі у вересні 1939 року.
Про бійню в Катині стало відомо в 1943 році
10 квітня 2010 року трагічно загинула в авіакатастрофі під Смоленськом польська делегація, яка прямувала до Росії для вшанування польських жертв у 70-річчя Катинського злочину. Серед 96 загиблих були, зокрема, президент Лєх Качинський та колишній президент Польщі в екзилі Ришард Качоровський.
Упродовж кількох років повномасштабної російсько-української війни було надруковано документальні збірки серії видань «Спадок Гетьманщини» про міста Конотоп і Батурин за матеріалами Генерального опису Лівобережної України 1765—1769 років. >>
Минув ще один рік спротиву московським окупантам. Для мирного населення період сучасної російсько-української війни сповнений стражданнями, втратами рідних домівок, вимушеним переселенням. >>
Аби висловити протест через затримання російського археолога Александра Бутягіна та застерегти від його видачі Україні, росія викликала посла Польщі Кшиштофа Краєвського. >>
Від автора
Восени 1964 року в СРСР сталася неординарна подія: жовтневий пленум ЦК КПРС, на якому найвідданіші й найвірніші соратники Микити Хрущова усунули його з найвищих посад — першого секретаря ЦК КПРС та голови Ради міністрів СРСР. >>
Волинські археологи представили неабиякий результат масштабних досліджень, проведених в історичному урочищі «Апостольщина» в межах території Окольного міста княжого Володимира. >>
У Новосибірську 4 січня 1938 року розстріляли 61-річного українського історика, професора мистецтвознавства, фахівця з рунічного письма всесвітнього рівня Миколу Омеляновича Макаренка. >>