Інститут національної пам’яті презентував відеоролик до 80-річчя Карпатської України

15 березня 2019 року виповнюється 80 років від проголошення незалежності Карпатської України. До цієї дати Український інститут національної пам’яті презентує відеоролик, який дає відчути символізм тих подій і його зв’язок із сьогоденням.

Відправною точкою стає саме 15 березня 1939 року, коли у Хусті в умовах зростання загарбницьких апетитів нацистської Німеччини та її союзників, Сойм Карпатської України проголосив незалежність краю, обравши президентом Августина Волошина. І в той час, як Чехія, на вимогу Німеччини, склала зброю, вояки Карпатської Січі стали на захист своєї землі, кинувши виклик союзнику Гітлера - гортистській Угорщині. Відчайдушна і жертовна боротьба закарпатців за свою свободу надихала і наступні покоління українців: від бійців УПА та тих, хто піднімали повстання в таборах Норильська, Воркути, Кенгіру до нинішніх добровольців.

“Історія Карпатської України - це важлива сторінка історії нашого державотворення, а боротьба “Карпатської Січі” - елемент нашої військової традиції. Тому наш ролик демонструє тяглість цієї традиції від вояків, які в 1939-му захищали українську землю, до тих, хто робить це нині”, - говорить Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.

У зйомках ролика взяли участь ветерани сучасної російсько-української війни, члени Всеукраїнського об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО. Захар Саджениця (позивний “Захар”) свого часу воював у Пісках у складі добровольчого підрозділу “Карпатська Січ” 93-ї механізованої бригади Збройних сил України. Дмитро Корнієнко (“Корінь”) був бійцем 24-ї окремої механізованої бригада імені короля Данила. А Володимир Правосудов (“Штурм”) - один із відомих бійців “Айдару”.

Ролик до 80-річчя Карпатської України - спільна робота Українського інституту національної пам’яті та продакшн-студії "Bober".

“Сучасні люди, особливо молодь, прагнуть не просто знати історію, а бачити її, відчувати, пропускати через серце. Саме такі ролики, де є і хроніка, і реконструкція, пробуджують інтерес до теми, змушують замислитися. Історія має бути живою і сучасною”, - переконана режисер Діана Горда.