Президент України Петро Порошенко (другий зліва) та генерал-лейтенант Михайло Забродський у звільненому Слов’янську (скріншот відео)
5 червня 2014 року українські війська звільнили Слов’янськ та Краматорськ від банди терористів, яка відступила спочатку в Горлівку, а потім закріпилася в Донецьку.
Із четвертою річницею звільнення Слов’янська та Краматорська привітав президент україни Петро Порошенко.
"Сьогодні жителі Слов'янська та Краматорська відчувають себе вільними громадянами Української держави та господарями рідної землі. Чотири роки тому наші мужні захисники повернули мир у ці міста. Слава українським воїнам! Донбас був, є і буде українським!", - ідеться в повідомленні прес-служби Петра Порошенка.
Напередодні, 1 липня. українські військові влаштували пам’ятні заходи за загиблими під час звільнення Слов’янська на горі Карачун, яка є панівною висотою поряд із містом.
Нагадаємо, 12 квітня 2014 року Слов’янськ захопила банда Ігоря Стрєлкова-Гіркіна, який був полковником ФСБ Росії.
За час окупації назва міста стала символом терору проти мирного населення: активістів, які виступали проти окупації, прихожан протестантських церков, а також випадкових осіб ловили просто на вулицях, відправляли до катівень та розстрілювали за наказом "судів", якими керував особисто Ігор Стрєлков-Гіркін.
Терористи тікали поспішно, залиливши великі кількість зброї та боєприпасів російського виробництва, що стало одним із доказів агресії Росії на Донбасі, яка фактично займалася фінансуванням міжнародного тероризму. Саме це у Міжнародному суді ООН наразі намагаються довести українські юристи та дипломати.
Протягом чотирьох років із часу звільнення точаться дискусії стосовно адекватності дій командування українських військ. Звинувачення базуються на тому, що терористам нібито дали коридор для відступу, хоча їх колони могли розгромити з артилерії, як згодом зробили російські війська із добровольцями та військовими під Іловайськом.
"Четверта річниця визволення Слов'янська і Краматорська. Порошенко вітає. ... Але сьогодні і річниця окупації Донецька! Чому немає слів співчуття до мешканців мільйонного Донецька, майже півмільйонного Макіївки, та й Єнакієвого, Харцизька, Шахтарська, Тореза, Дебальцеве ... Російський Гіркін зайшов зі своєю озброєною ордою спокійно, строєм в Донецьк, покинувши попереднє місце дислокації ... Чий це був план? (... Боляче і траурно ...)", - пише у Facebook журналістка Укрінформ Олена Колгушева.
За посібництво терористам та посягання на державний лад України звинувачення були висунуті проти екс-мера Слов’янська Нелі Штепи. Судові прицеси ще далеків від завершення, а Неля Штепа звільнена з-під варти та повернулася у місто.
(Неля Штепа (в центрі) у вишиванці. Фото 2013 року)
Згодом звільнений Краматорськ став "обласним центром" Донецької області: у ньому розміщуються обласна військово-цивільна адміністрація та штаб Антитерористичної операції, формат якої було змінено на Операцію об’єднаних сил.
У насиченому політико-драматичному сьогоденні напрошуються на згадку події минулих часів, хоча й вони не мають всеукраїнського масштабного розголосу на тлі оскаженілої москальської агресії, і все ж про них теж треба не тільки пам’ятати, а й оприлюднювати суспільному загалові. >>
У 1928 році Андрія Мельника звільнили з «Бриґіток» — львівської тюрми, де він перебував чотири роки за приналежність до Української військової організації (УВО). >>
Статус ботанічної пам’ятки природи надали дубу Славню, що росте в місті Богуслав на Київщині. >>
Гуляйполе — серце коле... Відлуння раннього дитинства — слова популярної серед молоді пісні «Як згадаю, серце коле: >>
У цей день у Тифлісі народився великий український воєначальник Михайла Омелянович-Павленко. >>
У Києві в парку Слави комунальники здійснили демонтаж погруддя радянських військових діячів – Сидора Ковпака, Івана Черняховського, Павла Рибалка, Олексія Федорова. >>