У Жовкві виявили на фасаді замку сонячний годинник XVII століття

Сонячний годинник XVII століття віднайшли під час реставрації одного з корпусів на фасаді Жовківського замку в Львівській області. Як припускають фахівці, цей сонячний годинник спроектував особистий математик короля Яна III Собеського.

Про це розповів науковий співробітник Державного історико-архітектурного заповідника у м. Жовкві Руслан Звір, повідомляють місцеві ЗМІ.

«Цей годинник, найімовірніше, був запроектований особистим математиком Яна III Собеського Адамом Коханським. Він був математиком, фізиком, інструктором механічних годинників і вчителем сина Собеського Якуба. Є припущення, що, проживаючи тут, він спроектував цей годинник, зробив необхідні розрахунки, обміри, креслення», - зазначає пан Звір.  

За словами історика, пізніше під час перебудови кухонного корпусу в 80-х роках XVII століття, коли його розширяли, годинник намалювали по свіжому шарі штукатурки.

«Це унікальна річ. Збережений у такому стані і з тих часів – це рідкісні випадки. Ми хочемо його зберегти ", – підкреслив науковець.

Руслан Звір додає, що цей сонячний денний годинник розрахований на шість годин. Позначки на ньому є від 6 до 12 години, в лівому верхньому куті – частково втрачений напис на латині. Часомір був розташований на рівні другого поверху колишнього кухонного корпусу замку, виходив на внутрішній двір і проглядався з усіх сторін споруди.

Годинник завбільшки приблизно 2 м на 1,5 м збережений не повністю. Лівий нижній кут втрачено ще орієнтовно за радянських часів, кажуть історики.

Зауважимо, що колись у Жовківському замку було два годинники. Один з них розміщувався на головній в’їзній вежі, але його втратили під час Першої світової війни. Другий, віднайдений, заповідник планує відновити: законсервувати збережену частину, а втрачену відновити.

Зараз у Жовківському замку триває реконструкція найзруйнованішого його корпусу – кухонного. На протиаварійні роботи виділили 9 млн грн. Також археологи досліджують замкові мури.

Жовківський замок – пам’ятка архітектури епохи Ренесансу, збудований 1594 року з цегли й каменю.

Наприкінці XVII століття замок став резиденцією Яна ІІІ Собеського, що зумовило оновлення оздоблень та збагачення будівлі. Шатрові дахи башт, які були покриті дахівкою, замінили на банеподібні, покриті позолоченою мідною бляхою. У замку збільшили габарити більшості вікон, на які встановили нові білокам'яні різьблені обрамлення. У південно-західному корпусі змінили форму шпилів, а над боковими корпусами добудували по одному ярусу.