Школяр Михайло Пономаренко захистив рідну мову в дискусії з російськомовними агітаторами-військовими у Дніпрі

Учень старших класів Михайло Пономаренко повівся гідно і відстояв право на отримання інформації українською мовою під час словесної дискусії з кількома військовими, які агітували випускників вступати до військових вищих навчальних закладів і наполягали на російській мові спілкування.

Мовний конфлікт стався у школі (КЗО СЗШ 11) міста Дніпро 18 лютого. Офіцери навіть погрожували, що навчать учня «поважати старших», втім юний Михайло, який є кандидатом у майстри спорту з боксу і займається у клубі «Дніпробокс», не злякався і не відступив: він продовжував чемно вимагати від агітаторів говорити українською, а не мовою держави-агресора.  

Як повідомляє Україна молода, про цей сміливий вчинок хлопця розповів його батько Олексій Пономаренко, який пишається сином.

За його словами, до класу сина під час уроку з математики завітала група у складі семи представників військових вищих навчальних закладів в офіцерській формі з усієї України.

«Першим виступив представник Львова. Чоловік українською мовою (ламаною, наче сам не зі Львова, але шлях до гарної української мови лежить через погану українську: ото ж все добре). Наступний військовий з Києва каже: якщо ви не проти, то я перейду на російську. Клас мовчить, два вчителя, що були присутні на цій презентації мовчать, а Михайло каже: "Я проти, продовжуйте, будь ласка, українською". Той скривився, продовжив українською (дуже поганою, але все ж таки українською)», - написав батько.

Після цього виступив представник Харкова.

«Та ж сама пісня: "Я хотів би виступити російською бо мені так зручніше". В класі тиша. Лиш Михайло каже: "Ні, українською, будь ласка". Той питає, чому син такий принциповий. Син дістає телефон і збирається знімати. Бачачи це, харків'янин каже наступне: "А вот я прінціпіально буду па руські патаму что ти дастал тєлєфон". "Так принциповий, - каже син. - А ви зараз дієте згідно з вашим статутом та Конституцією України чи може ви представляєте збройні сили РФ?" Той перейшов на дуже коряву українську», - написав у Facebook  пан Олексій.

Михайло Пономаренко заперечив і проти того, щоб російською виступав наступний агітатор – кадет армійського ВНЗ.

«І тут почалось! Вистрибує представник Самарського військомату, який організував цей патріотичний захід, та вдвох з харків'янином починають, м'яко кажучи на підвищених тонах сварити мого сина, підлітають до нього та намагаються морально з'їсти: "Ти хто такий? Самий умний? Ми в гостях нармально папрасілі по руські а ти бикуєш, ідьош на дібільниє принципи, упоратий свідомий. Можєт с тобой провєсті бєсєду щоб поважав старших та помалківал?!!!" Клас мовчить, вчителі мовчать...», - стверджує Олексій Пономаренко.

До речі, його син був вдягнений у спортивну кофтину клубу «Дніпробокс».

«Михась встає та підходить до ватажка зі словами: "Дядьку, я зараз таку бесіду з тобою проведу, що тебе звідси винесуть". Той п'ятиться назад, харків'янин уже кричить так, що вся школа чує. До вчительки: "Что ето за бєзабразіє, ви же не протів чтоб я по рюські?" Вона каже: "Особисто я не проти. Але розбирайтесь з учнем самі". Ось тут уже всі перейшли на емоції так, що вся школа чула. Михасик пояснює: "Ви прийшли до української школи, ви представники українських вишів, ви презентуєте Збройні сили України!!! Не Росії!!! Ви не маєте поваги ані до мови, ані до України. Ото ж або ви спілкуєтесь українською, або кіна не буде!», - навів батько хлопця інші подробиці.

Після такої принциповості школяра наступний агітатор виступив українською. Урок скінчився. Всі бажаючі агітатори виступити не встигли, бо забагато дискутували. Тож військові пішли зі школи дуже невдоволені.

Вже наступного дня Михайло прийшов до директорки за даними цих "військових". За словами його батька, директорка повідомила, що вона дізналася про цю ситуацію, провела виховну роботу з вчителями, бесіду з військовими та повністю підтримує позицію сина.

Після цього вже пан Олексій зателефонував до військкомату і дізнався, що «поводирем цього, як у них записано "патріотичного заходу" є представник Самарського районного військкомату, старший офіцер Кравець Юрій Олексійович».

«Заради справедливості повідомлю, що сам він спілкувався українською, але аж з пантелесів вистрибував аби його колеги в школі під час уроку виступали російською бо "ані же гості". В військкоматі мене вислухали, взяли мої дані та пообіцяли, що Кравець зателефонує мені. На момент публікації ніхто не телефонував», - пише батько.

Відтак, Олексій Пономаренко цікавиться у підсумку:

«Питання, яку ж Україну ми збираємося побудувати з такими "військовими" та "вчителями". Невже не можна було підтягнути україномовних представників, які б не ганьбили своєї форми та дотримувалися б свого статуту та Конституції України?!

І ще більше обурює мовчання викладачів "какая разніца". Ані син, ані я не проти ані російськомовних громадян, ані інших нацменшин (як то кажуть між собою у себе вдома кожен спілкується хоч японською). АЛЕ проти неповаги до рідної мови, якою спілкувалися наші пращури та яку російська імперія, а після й радянський союз, з усіх сил намагалися знищити, а зараз крок за кроком ми її відновлюємо».

На його думку, школа та виші - запорука успішного українського народу що шанує свої традиції, історію та мову.

«А що ми маємо? "Какая разніца" та отаких військових ватанів, які дискредитують ЗСУ та пам'ять українських героїв (україномовних та російськомовних), що віддали життя за нашу Батьківщину в російсько-українській війні. Від себе додам : «Я пишаюся вчинком свого сина, Пономаренка Михайла», - наголошує батько учня.