Освітяни навчатимуть учнів і студентів за ті ж самі гроші, тобто за "старими" посадовими окладами.
Поступове підвищення найнижчого посадового окладу освітянам до рівня чотирьох прожиткових мінімумів поки не діятиме, як це планувалося ще урядом Гройсмана у липні минулого року, наразі відкладене урядом Шмигаля у «довгу шухляду».
Причина: не вистачає коштів.
Як повідомляє «Україна молода», про це інформує пресслужба Міністерства освіти і науки.
У відомстві зазначають, що призупинили дію постанови, яка передбачала поступове збільшення зарплат освітянам до 2023 року, оскільки у місцевих бюджетах наразі на це немає грошей. Відтак, відповідна урядова постанова не діятиме до кінця року.
У МОН переконують, що зацікавлені у введенні в дію саме цієї постанови, оскільки нею виконуються не лише норми законодавства, а й підвищуються соціальні стандарти та гарантії держави, спрямовані на зростання рівня життя освітян.
В Міносвіти наголошують, що проблему потрібно негайно вирішити. Тому вже попросили уряд передбачити у держбюджеті на 2021 рік необхідні кошти.
«Оскільки при формуванні бюджету галузі розмір оплати праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників має дуже важливе значення», — йдеться у повідомленні.
За попередніми розрахунками фахівців МОН, впровадження програми у 2021 році потребуватиме додатково близько 50 млрд грн (державний бюджет — близько 39 млрд грн, місцеві бюджети — близько 11 млрд грн).
Зауважимо, що поступово підвищувати найнижчий посадовий оклад (до 2023 року) освітянам до рівня 4 прожиткових мінімумів уряд Володимира Гройсмана вирішив у липні 2019 року, за півтора місяці до приходу до влади уряду Гончарука.
Нова система оплати праці передбачала, що 2020 року оклад становитиме 2,5 прожиткових мінімумів, 2021-го буде на рівні 3 прожиткових мінімумів, 2022-го – 3,5, а з січня 2023 року – 4 прожиткових мінімуми. При цьому розмір виплат для кожної наступної категорії педпрацівників зростатиме на 10%, порівнюючи з попередньою.
Як писала УМ, ексміністр освіти Ганна Новосад обурена тим фактом, що на систему освіти виділено 00,00 грн з фонду протидії COVID-19, тоді як під час створення цього фонду навесні 2020 року у системи освіти забрали 5 млрд гривень.
Освітні експерти просить уряд виділити державну цільову освітню субвенцію на зарплати педагогам. Джерелом освітньої субвенції вони пропонують фонд "COVID-19", адже саме до нього з бюджету МОН забрали понад 4,9 мільярда гривень, а повернули лише 52 мільйони, які довелося повернути учням за скасоване пробне ЗНО.
Утім, більша частина грошей фонду пішла на програму влади "Велике будівництво", а не на боротьбу з коронавірусом. Адже замовлення підрядникам на будівництво доріг не передбачають тендерних процедур, коли йдеться про гроші фонду, а не держбюджету.
Голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія пояснив журналістам, що гроші з фонду COVID-19 перевели на будівництво доріг, тому що "гроші мають працювати".
Відеоролики, які презентують в інформаційному просторі Сновську громаду Чернігівської області, досить видовищні й змістовні, тому можуть сміливо претендувати на статус професійних. >>
Віталій Голубєв — і сам людина універсальна, точніше багатогранна, тож цікаво та змістовно поспілкуватися з ним можна на дуже багато тем як з медійної, так і з інших сфер. >>
У Лановецькій громаді на Тернопільщині стартував проєкт фінансової підтримки місцевого бізнесу, розроблений за допомогою Програми USAID DOBRE. >>
В Україні за десять місяців поточного року зафіксували 21 336 нових боргів за штрафи через порушення правил військового обліку. >>
Чотири дні на тиждень Глибоцька селищна рада відчиняє двері учням, які мріють обрати професію, пов’язану з ІТ-індустрією. >>
Працівники ДБР повідомили про підозру полковнику медичної служби та військовослужбовцю, який оформлював бойові виплати медичній сестрі, що залишалась вдома. Військовій також повідомлено про підозру. >>