Любов і біль Краматорська
З Сергієм ми зустрілися біля пошти, він очікував на дружину та розглядав фасад будівлі. >>
В 2015-го Сергія Губанова призначили комбатом "Луганськ-1".
День жалоби через загибель командира батальйону патрульної служби особливого призначення "Луганськ-1" Головного управління Національної поліції у Луганській області Сергія Губанова оголосили на Луганщині 22 травня.
Як інформує УМ, про це повідомляє пресслужба Луганської ОДА.
"Голова обласної державної адміністрації – керівник обласної військо их обов’язків командира батальйону патрульної служби особливого призначення "Луганськ-1" Головного управління Національної поліції у Луганській області Сергія Губанова", - йдеться у повідомленні.
Facebook Сергія Губанова
За 10 днів до загибелі комбат виклав своє фото в прицілі й написав: "Який би ти не був крутий, здоровий, обвішаний і типа обізнаний, завжди є той, хто про це не знає, а тільки знає відстань до цілі й поправку на вітер"
Губанов мріяв повернутися у звільнений рідний Луганськ, а коли його запитали, чому він 2014 року не залишився на "тому боці", Сергій жорстко відповів: "Я не бачу себе серед убл*дків".
Сергій Губанов прийшов у міліцію ще далекого 1995 року. Починав з оперативника карного розшуку Стаханівського міського відділу міліції. Події 2014-го застали його на посаді начальника Ленінського районного відділу міліції м. Луганська.
"Я був керівником середнього рівня й не розумів, що відбувається. Довіри до особового складу не було (такий був час, незрозуміло – хто свій, а хто чужий). Жодних команд зверху не надходило. Коли офіційно з ФСБ переходили на службу в СБУ, або ті, хто раніше служив у поліції в РФ, приїхали в Україну, взяли наше громадянство. Це дає підстави говорити, що все готувалося заздалегідь", – розповідав Сергій.
У нашій області, як і по всій Україні, було дуже багато агентури з Росії. Ще в 90-х я знав людей, які згодом виявилися "консервами".
Під час "російської весни", коли на Луганщину ступила нога ворога, Сергія разом із ще декількома офіцерами міліції взяли в полон бойовики й намагалися вибити зізнання про те, де міліціонери ховають автоматичну й табельну зброю.
"Нас привезли в підвал якогось технічного приміщення, два на два метри. З огляду на запах і сліди крові, ми там були не перші... Один із полонених попросив вивести його в туалет. Саме тоді до нього підійшов чоловік і почав бити по потилиці лопатою – не сильно, щоб не вбити, але наполегливо", – розказував командир.
Були й "допити" з паяльником, показові "розстріли"
"Ми пробули там добу, але якби нас потримали довше, ймовірно, бойовики отримали б частину інформації, яку хотіли. Але нам пощастило – коли нас затримували, вони думали, що ніхто про це не знає, а це виявилося не так – інформація про те, що ми зникли, пішла", – згадував ті страшні дні Сергій Губанов, пише Obozrevatel.
Тоді завдяки рішучості товаришів по службі вдалося звільнити з полону всіх офіцерів. Але вже буквально за тиждень у кожного з них вдома були "засідки" бойовиків.
На Сергія та ще 16 офіцерів міліції оголосили "полювання". Всі вони були внесені окупантами до "розстрільного списку 17", їхні фотографії були розвішані на всіх блокпостах бойовиків із закликом: "Мають бути розстріляні".
Після виходу з Луганська Губанов продовжив працювати в органах, курирував добровольчі батальйони. А 2015-го його призначили комбатом "Луганськ-1".
Сергій безпосередньо брав участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей, у звільненні разом із військовослужбовцями ЗСУ, нацгвардійцями та добробатами захоплених окупантом територій.
Сергій Губанов із товаришами по службі, Facebook
Прощання з полковником поліції, комбатом батальйону "Луганськ-1" Сергієм Губановим відбудеться 22 травня о 10:00 в приміщенні Луганського обласного академічного українського музично-драматичного театру в Сєвєродонецьку.
Як повідомляла УМ, у середу ввечері, 20 травня, в районі селища Трьохізбенка в Луганській області під час виконання завдання командування штабу Операції об'єднаних сил загинув командир батальйону патрульної служби поліції особливого призначення Луганськ-1 Сергій Губанов. Він помер у лікарні під час надання медичної допомоги.
Старший солдат 30-ї ОМБр імені князя Костянтина Острозького, 24-річний Олександр Карпика загинув від кулі ворожого снайпера поблизу Золотого на Луганщині у середу, 13 травня.
Про полеглих захисників України в минулому місяці читайте у матеріалі «України молодої»: Загиблі герої квітня: пам’ятаймо про їхній подвиг.
З Сергієм ми зустрілися біля пошти, він очікував на дружину та розглядав фасад будівлі. >>
Дуже загострилася ситуація довкола Вугледара. Росіяни намагаються оточити місто, яке стало справжньою фортецею для ЗСУ. Там тривають великі танкові бої >>
Ось уже 28 місяців полковник медичної служби ЗСУ, Герой України, командир Маріупольського військового госпіталю Віктор Івчук перебуває в російському полоні. >>
Бійці 2-го механізованого батальйону 53-ї окремої механізованої бригади підняли прапор України в центрі селища Нью-Йорк Донецької області. >>
Наразі бригада "Кара-Даг" Нацгвардії, 12 бригада "Азов" і 93 механізована бригада ЗСУ - проводять невеликі контратаки, основним ефектом яких є уповільнення або відкидання росіян. >>
Військове командування України вирішило перекинути наступальну бригаду Нацгвардії «Кара-Даг» для посилення оборони стратегічного Покровського напрямку на Донеччині. >>