Рідні та близькі, політичні соратники та громадськість попрощалися із колишнім нардепом від «ЄС» Олегом Барною, який героїчно загинув разом зі своїм командиром взводу Валерієм Дороховим під час штурму позицій ворога 17 квітня під Вугледаром на Донеччині.
Служба за загиблим воїном-депутатом відбулася 21 квітня у Михайлівському соборі, о 12-й годині дня з воїном прощалися на Майдані.
У соборі також попрощалися із командиром єгерського взводу 31-річним тернополянином Валерієм Дороховим.
Як інформує Україна молода, про це повідомляють нардепи від «ЄС» та активісти. На церемонію прощання прийшов і п’ятий президент Петро Порошенко з дружиною.
Поховають Олега Барну 23 квітня у рідному селі Білобожниця Тернопільської області.
«Багато наших воїнів віддали свої життя за Україну. Душа і серце болять за кожного втраченого солдата і офіцера. А сьогодні – під особливо гнітючим враженням, бо ще важче це все сприймається, коли гине хтось, кого знаєш особисто», – сказав під час прощання Петро Порошенко.
За його словами, Олег Барна був надзвичайно світлою людиною.
«Його можна було любити або не любити за категоричну позицію, але не вірити в його щирість було просто неможливо. Він поєднав в собі мудрість вчителя, хист державника, українськість справжнього народного депутата. Його не можна було зупинити в його любові до України. На кожному із цих місць він робив те, що на його думку зміцнювало країну і щодо армії, і щодо мови, і щодо віри», - додав експрезидент.
Партія «ЄС» виступить із ініціативою, щоб Олега Барну та Валерія Дорохова нагородили найвищими нагородами.
Нагадаємо, Олег Барна був активним громадсько-політичним діячем, починаючи від студентського голодування у 1990 році під назвою «Революція на граніті» до Революції Гідності, де отримав поранення 18 лютого 2014 року.
А вже в липні 2014-го пішов добровольцем у зону АТО, потім став народним депутатом від «Європейської Солідарності».
У перші дні після вторгнення рф у лютому 2022-го, знову пішов захищати Україну. Спершу служив у складі 44-ої окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола, потім – у 68-й окремій єгерській бригаді імені Олекси Довбуша, де на нього скаржилися, що він постійно вимагав бути в штурмових групах.
Військові 68 ОЄБР ЗСУ повідомили, що Барна був помічником гранатометника, який гідно виконував усі поставлені перед ним бойові задачі. За їхніми словами, Барна, перебуваючи у званні старшого сержанта, одним із перших погодився увійти до групи, котра здійснювала штурм позицій росіян.
У одному з таких штурмів він і загинув разом зі своїм командиром. Олегу Барні саме мало виповнитися 56.