Прізвище колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана в останні дні знову на слуху: в мережу злили ухвалу Вищого антикорупційного суду зі справи екснардепа-забудовника Максима Микитася з якої випливає, що за версією слідства НАБУ, в часи прем’єрства (грудень 2017 року) пан Гройсман отримував через посередників хабар за призначення Олександра Лятамбора президентом державної корпорації «Укрбуд». Йдеться про майнові права на нежитлові приміщення під офіс у житловому комплексі «Аристократ» вартістю понад 75 мільйонів гривень (справжня вартість майна, за оцінкою слідства, складає 156 мільйонів).
Речник Гройсмана Василь Рябчук одразу відреагував на оприлюднені матеріали слідства і заявив, що ця інформація – «абсолютна брехня», а експрем’єр «не має жодного стосунку до будь-яких корупційних діянь».
«Україна молода» поспілкувалася з цього приводу з колишнім міністром фінансів (2016 – 2018 рр.) в уряді Гройсмана і екссекретарем РНБО Олександром Данилюком, який свого часу критикував очільника уряду за непрозору кадрову політику.
Олександр Данилюк працював в уряді Володимира Гройсмана.
Олександре Олександровичу, під час роботи міністром фінансів Ви виступали зі звинуваченнями на адресу Володимира Гройсмана, і зрештою після конфлікту залишили посаду. Чи мав місце в тій ситуації корупційний слід? Наскільки очікуваним для Вас стало нинішнє звинувачення Гройсмана в корупції у справі «Укрбуду»?
Дивіться, я розумію ваше питання, але в такому контексті я би точно не давав відповідь, бо це може виглядати фактично, як вплив у кримінальній справі, яку веде НАБУ, як втручання з мого боку. Мої думки з цього приводу не є важливими. Бо зараз розслідується кримінальне провадження, тому варто утриматися від коментарів. Нехай провину доводять детективи НАБУ.
Звісно, у даному випадку йдеться про ймовірне отримання хабаря прем'єр-міністром в обмін на кадрові призначення. Свого часу Ви закидали Гройсману, у тому числі з трибуни Ради, блокування ним призначення голови Державної фіскальної служби, оскільки в.о. голови був близькою йому людиною...
Скажу так: дійсно в мене були непорозуміння з Гройсманом з цього приводу. Я про це говорив у свій час, але нині, у цьому контексті (скандал з «Укрбудом» - Ред.) нехай НАБУ доводить. Думаю, зараз не час кидатися звинуваченнями. НАБУ має довести його (Гройсмана – Ред.) вину зараз от і все. Для цього є антикорупційні органи.
Якщо абстрагуватися від слідства НАБУ, то як в контексті цього корупційного скандалу Ви би прокоментували політичні амбіції Гройсмана? Чи не прагне він показати свою корисність Зеленському, щоб, скажімо, отримати певну індульгенцію та уникнути покарання?
Я не бачу взагалі на цьому етапі корисності Гройсмана для Зеленського. Взагалі ніякої. Бо зараз у Зеленского є своя політика, він її послідовно впроваджує, ця політика точно не на користь державі і, на жаль, вона досить слабка. І Зеленський не шукає допомоги ні в кого, він досить впевнено це робить. І йому, думаю, не потрібна допомога Гройсмана. Тут, скоріше всього, сам Гройсман намагається підняти свою вартість публічну. Бо завжди, як ви знаєте, діє закономірність: чим більше прізвище на слуху, тим більше звинувачень. Ось і тут так, скоріше за все. А винуватий чи не винуватий, правий чи не правий - це вже покаже суд.
Отже політичні амбіції пана Гройсмана нікуди не поділися, як ви вважаєте?
Нікуди не поділися, ні. Я впевнений, що він і надалі буде намагатися активно робити щось у політиці. Питання лише в тому, чи буде насправді в сучасній політиці попит на це. Але Гройсман буде намагатися. Звичайно, порівняно з тим, що зараз відбувається у державі, він на цьому контрасті хоче показати свою успішність. І не зважаючи на те, що між нами було багато непорозумінь, але насправді в тому уряді ми багато зробили разом. Там не лише негатив….
Вас не засмучує, що можливо ще більше не вдалося зробити через окремі, як я згадував вище, кадрові непорозуміння з прем’єром Гройсманом?
Звичайно є такі засмучення. Але я завжди дивлюся вперед. Ніколи на одному місці не стою, дивлюся вперед. І зараз склалася дуже непроста політична ситуація в країні, коли не варто думати переважно про минуле.
Чи може на прикладі справи Гройсмана виникнути прецедент розслідування топ-корупції та покарання за неї?
Звичайно може. Не можу казати конкретно про цей інцидент, але звичайно може. У нас ніколи в історії з прем’єрами, взагалі з політиками такого рангу не було нічого. Це якщо брати з часу формування антикорупційної інфраструктури. Якщо треба прецедент, то звичайно цей випадок може ним стати. І коли Зеленський говорить про топ-корупцію, то звичайно для нього це гарний приклад показати нарешті успішність боротьби з корупцією. Я так думаю..
В першу чергу на прикладі колишніх посадовців, а не нинішніх?
Звичайно, бо так простіше!
ДОВІДКА «УМ»
Фігурант справи про хабар експрем’єр-міністру Володимиру Гройсману Юрій Гижко володіє 6 офісами на майже 2,4 тисяч квадратних метрів, 4 мотомісцями та 4 машиномісцями в житловому комплексі «Аристократ» на Печерську, який збудувала компанія «Укрбуд». Саме на Гижка, за версією слідства НАБУ, експрем’єр оформив нерухомість, яку нібито отримав як хабар за призначення помічника екснардепа Максима Микитася президентом державної корпорації «Укрбуд».
Про це розслідувачі «Слідство.Інфо» довідалися з реєстру нерухомого майна.
Зауважимо, що 4 грудня в мережі з’явилась ухвала Вищого антикорупційного суду (ВАКС) від 26 листопада, у якій детективи Національного антикорупційного бюро (НАБУ) отримали дозвіл на обшук офісу компанії «Укрбуд Девелопмент». Засідання було закритим, тому пресслужба ВАКС його не прокоментувала. Утім, як зауважує «Українська правда», їхнє джерело підтвердило автентичність документу. Також про його достовірність із посиланням на джерела в НАБУ й Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі запевнив головний редактор видання «Цензор.Нет» Юрій Бутусов. Іще він зауважив, що 1-2 грудня НАБУ здійснювало згаданий обшук.
Судячи з оприлюдненого судового документу, Володимир Гройсман у грудні 2017 року отримав хабар від екснардепа й ексвласника «Укрбуду» Максима Микитася за призначення президентом державної корпорації «Укрбуд» Олександра Лятамбора. Останній був помічником Микитася під час його депутатства. За версією детективів, хабар виглядав як купівля Гройсманом нерухомості площею не менше 2 тисяч квадратів за заниженою ціною в ЖК «Аристократ» на Печерську, який будувала компанія зі структури «Укрбуду». Суму хабаря з урахуванням фактично сплачених коштів та ринкової вартості нерухомості детективи оцінюють у майже 75,5 мільйона гривень.
13 грудня 2017 року Володимир Гройсман підписав розпорядження про призначення Лятамборга. А 18 грудня, за версією детективів, тодішній прем’єр отримав хабар у вигляді майнових прав на офіси, машиномісця та мотомісця у ЖК «Аристократ». Нерухомість, судячи із ухвали, Гройсман оформив на Юрія Гижка.
Нагадаємо, що підозрюваного у причетності до заволодіння майном Нацгвардії екснардепа та ексвласника будівельної корпорації «Укрбуд» Максима Микитася 2 грудня суд відпустив під цілодобовий домашній арешт. До цього він тривалий час перебував у слідчому ізоляторі. Микитась пішов на угоду зі слідством, частково визнав свою провину та погодився компенсувати збитки державі.
Згодом у НАБУ повідомили, що екснардеп відшкодував до державного бюджету 50 мільйонів гривень від загальної суми збитків у 81,6 мільйона гривень. Ідеться про справу щодо привласнення грошей під час будівництва житла для Нацгвардії. За версією правоохоронців, компанія «Укрбуд» вирішила віддати нацгвардійцям 65 квартир у будинку на околиці Києва замість 50 квартир і 30 паркомісць у центрі столиці.
Як з’ясувалося нещодавно, у справі щодо заволодіння майном Нацгвардії також фігурує одіозний заступник керівника Офісу Президента Олег Татаров. Раніше він очолював юридичний відділ «Укрбуду». А ще раніше, за часів президентства Януковича, — був заступником начальника Головного слідчого управління МВС та одним із головних спікерів МВС стосовно Майдану. Він публічно виправдовував дії силовиків під час Революції Гідності.
Як вважають детективи НАБУ, Татаров причетний до фальсифікації експертизи у справі «Укрбуду». Він нібито передавав хабаря експерту, щоб той на папері зменшив суму збитків від афер із квартирами з 81,6 мільйона до 7 мільйонів гривень. Також у НАБУ заявили, що вони вже підготували підозру Татарову, але генпрокурор Ірина Венедіктова відсторонила чотирьох прокурорів, які вели цю справу. В Офісі генпрокурора Венедіктової зміну прокурорів пояснили тим, що «справа набула резонансного статусу» і треба забезпечити «швидке, повне, неупереджене, всебічне та ефективне дослідження усіх обставин кримінального провадження».
Про причетність Татарова до схем в «Укрбуді» також повідомив Максим Микитась, який пішов на угоду зі слідством.