Посол Мельник влаштовує «холодний душ» політикам ФРН за загравання з Росією

Посол України в Німеччині Андрій Мельник публічно вступив в дискусію з німецьким політиком - міністром землі Бранденбург з питань Європи Катрін Ланґе (СДПН), яка днями вимагала припинення санкцій проти Росії, накладених після анексії Криму у 2014 році.

Так, пані Ланґе у своїй статті для Märkische Allgemeine Zeitung зазначила, що стосунки між ЄС і Росією "забуксували" і є "незадовільними", що "накладені санкції шкодять Росії та Німеччині, а з іншого боку — не допомагають Криму", отже сенсу в них немає.

Як передає «Україна молода», про публічну дискусію посла Мельника і міністра Ланґе йдеться у німецьких ЗМІ.

Український посол назвав такі висловлювання політика "безвідповідальними" і "такими, що викликають здивування". У тій самій газеті Андрій Мельник заявив, що висловлювання пані Ланґе "завдає удару в спину Федеральному уряду Німеччини, якому українці дуже вдячні, а також усім партнерам в ЄС, які солідарно запровадили ці каральні заходи проти Кремля".

«У Берліні ми запровадили дуже чітку схему, яка працює як швейцарський годинник: кожен німецький політик, який робить заяви, що йдуть усупереч національним інтересам України, одразу ж отримує від Посольства рішучу відсіч завдяки важкій артилерії — впливовим німецьким ЗМІ", - зазначив український дипломат у розмові з агентством «Укрінформ».

За його словами, особливо жорстко доводиться "опускати на грішну землю" тих, хто недолуго заграє із Росією. І додав, що цього разу в глухий кут себе вирішила загнати Катрін Ланґе, яка одразу ж отримала "холодний медійний душ".

«Ця тактика завжди спрацьовує, адже ніхто з німецьких політиків не любить жорсткої публічної критики на свою адресу. Вони надзвичайно чутливо і болісно реагують на такі недипломатичні медійні наїзди, особливо на передових шпальтах провідних газет», - зауважив посол.

Головне ж, підкреслив він, такі інформ-приводи дають українській дипмісії змогу просунути у суспільному просторі Німеччини стратегічно важливі для України меседжі, насамперед щодо отримання від Берліна перспективи членства України в Євросоюзі.

Дипломат наголосив, що "санкції проти Росії є єдиним ефективним засобом політичного тиску, щоб запобігти набагато масштабнішій війні та примусити господаря Кремля сидіти за столом переговорів".

"Всі ті політики, які ставлять під сумнів економічні санкції, керуючись суто популістськими мотивами, автоматично виступають за військовий сценарій розв’язання конфлікту", - підкреслив Мельник, висловивши сподівання, що це "не той варіант, якому надає перевагу німецька соціал-демократія".

Посол також дав коментар бранденбурзькому виданню Potsdamer Neueste Nachrichten, у якому нагадав, що санкції проти Росії були введені як солідарна реакція Німеччини та всіх країн ЄС на кричущі порушення міжнародного права та воєнні злочини Путіна. Він додав, що українцям хотілося б жорсткіших каральних заходів щодо Москви, проте цього не вдалося реалізувати з політичних причин.

Дипломат підкреслив, що для України наразі йдеться про виживання: 7 відсотків її державної території окуповані Росією, що дорівнює площі земель Бранденбург, Берлін і Тюрінгія разом взятих. За його словами, саме санкції запобігли масштабнішому військовому вторгненню Путіна. Хоча вони, на жаль, ще не привели до того, щоб господар Кремля припинив свою війну і залишив окуповані території Донбасу і Криму.

"Однак санкції досягають свого результату, як правило, у середньо- або довгостроковій перспективі. Тому треба запастися стратегічним терпінням. Санкції псують апетит Путіна на ведення нових воєн і підвищують ціну його нинішньої окупаційної політики, яка суперечить міжнародному праву", - зауважив посол.

Нагадаємо, Німеччина в Європейському Союзі стоїть на боці України у питанні необхідності продовження санкцій проти Росії до моменту відновлення територіальної цілісності України.

Як повідомляла «УМ», кілька тижнів тому посол Мельник заочно запропонував колишньому канцлеру ФРН Герхарду Шредеру парі щодо його заяви про те, що Крим нібито «ніколи не повернеться до складу України».

Посол України у ФРН також відмовився брати участь разом з росіянами у церемонії вшанування 75-річчя завершення битви за Берлін.