«Україні молодій» відмовили в акредитації на прес-конференцію Зеленського

00:29, 20.05.2020

Прес-конференцію, присвячену річниці інавгурації шостого президента Зеленського готували, напевно, у турборежимі.

Газета «Україна молода» та низка інших відомих ЗМІ отримали від Офісу президента відмову в акредитації на прес-конференцію Володимира Зеленського, яка відбудеться у Маріїнському палаці у середу, 20 травня о 10.30.

 

Як повідомив журналіст «УМ» Іван Леонов, який подавав документи на акредитацію, Банкова відмовила йому, повідомивши про це електронним листом у вівторок о 22.00.

 

Причина: карантинні заходи запроваджені в країні. Власне, таку відмову отримали чимало ЗМІ та відомих журналістів країни.

 

«У зв’язку з карантинними заходами, запровадженими в країні для протидії поширенню епідемії COVID-19, кількість представників засобів масової інформації, які візьмуть участь у прес-конференції Президента України, обмежена. Тому, на жаль, змушені відмовити Вам в акредитації. Водночас інформуємо, що прес-конференція транслюватиметься онлайн у соцмережах на офіційних сторінках Офісу Президента», - йдеться у стандартній відповіді Банкової.

 

 

Судячи з усього, в Офісі президента «почистили» бажаючих переважно з друкованих та електронних ЗМІ, адже телеканали про проблеми з акредитацією не повідомляли.

 

Натомість вражає, що акредитацію отримало скандальне інтернет-видання «Шарій.нет», редакторка якого Ольга Шарій похизувалася акредитацією в соцмережах, прикріпивши до посту відповідний скріншот і написавши: «У нас все ОК».

 

В коментарях до посту, де користувачі цікавилися «за які такі заслуги» отримав акредитацію «молодий та ранній» сайт, авторка дещо забувала про норми журналістської етики.

 

За яким принципом обиралися ЗМІ залишається загадкою. Прес-конференцію, присвячену річниці інавгурації шостого президента готували, напевно, у турборежимі, адже у вівторок вранці оголосили акредитацію на захід, запланований на ранок наступного дня.

 

Відтак, журналісти вже жартують, що можливо, найцікавішим із прес-конференції будуть списки акредитованих ЗМІ.

 

Офіс президета також вімовив в акредитації головному редактору видання «Букви» Тетяні Ніколаєнко та кореспондентці видання «The Бабель» Марті Жартовській.

 

Отримали відмови і журналісти таких видань: «Український тиждень», Delo.ua, «Главком», а також відома телеведуча, авторка проєкту «Соромно» Яніна Соколова та журналіст-розслідувач проєкту «Схеми: корупція в деталях» Михайло Ткач.

 

Не потраплять до Маріїнського палацу і представники Руху «Чесно».

 

Кореспондент «Українського тижня» Станіслав Козлюк повідомив, що виданню відмовили вже вдруге. На пресмарафон, який пройшов 10 жовтня 2019 року, «Український тиждень» не акредитували нібито через брак часу, проте кореспонденту видання Андрію Голубу вдалося на нього потрапити й поставити питання.

 

«Вперше за 10 років існування «Главкома», наших журналістів не акредитували на пресконференцію президента. Навіть при Януковичу пускали, хоч і не давали задати запитання. Але акредитовували. Що ж, це їх вибір. Ось так і організовується різними тимошенками-єрмаками «тепла ванна» Зеленського. Зрештою, і це пройде», – написав в Facebook керівник проєкту «Главком» Віктор Шлінчак.

 

Напередодні речниця президента Юлія Мендель казала, що жодних «теплих ванн» Зеленському на час прес-конференції не готували.

 

Захід транслюватимуть онлайн у соцмережах на офіційних сторінках Офісу президента, а також покажуть канали «UA: Перший», NewsOne, 24 канал, hromadske, «1+1», «Еспресо» та Прямий канал.

 

Перший і поки останній раз Володимир Зеленський на посаді президента проводив пресконференцію 10 жовтня 2019 року. Тоді вона була в форматі пресмарафону. Президент відповідав на питання ЗМІ трохи більше 14 годин у гастрономічному просторі Kyiv Food Market.

 

У квітні 2020 Офіс президента повідомив, що Володимир Зеленський після завершення карантину обов’язково дасть пресконференцію щодо підсумків року президентства. Тоді Банкова опублікувала фільм «Рік президента Зеленського».

 

Нагадаємо, що «Україна молода» одне з небагатьох українських видань, яке в умовах карантину не відмовилося від виходу друкованої версії. Наші працівники змушені з труднощами добиратися до редакції для верстки чергового номера й у дорозі проводять більше часу, ніж на робочому місці.

 

Ми йдемо на додаткові витрати і мобілізацію всіх своїх ресурсів, аби забезпечити нашим читачам право на інформацію. І виконати свої зобов’язання перед нашими передплатниками. А також внести свій вклад у формування проукраїнського інформаційного простору держави. Попри всі перешкоди.

 

Утім, керівництву держави, судячи з усього, до проукраїнського інформаційного простору байдуже.