Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у чергове заявляє, що новий закон України "Про освіту" суттєво порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.
Цього разу Сійярто заявив про це підчас візиту до українського Ужгорода, де зустрівся з керівниками організацій закарпатських угорців та очільниками історичних церков для узгодження точок зору, пише Радіо Свобода.
При цьому міністр МЗС Угорщини Петер Сійярто відмовився від пропозиції українського колеги Павла Клімкіна зустрітися на Закарпатті для обговорення освітнього закону.
Ще й заявив, мовляв, його український колега спізнився: закарпатських угорців слід було питати про їхню думку до схвалення закону.
Угорський дипломат планує ініціювати наступного понеділка на нараді міністрів закордонних справ країн-членів Європейського союзу в Люксембурзі перегляд цієї угоди з Україною.
Сійярто також стверджував, що цей закон створює гіршу ситуацію на теренах освіти для угорців і представників інших нацменшин в Україні, ніж за часів колишнього СРСР.
Після обговорення стану речей із очільниками угорської нацменшини політик заявив, що сторони дійшли однозначного висновку про те, що чинний закон про освіту унеможливлює діяльність угорських шкіл і відбирає уже здобуте право навчатися рідною мовою учням середніх та старших класів.
Цим самим Україна порушує всі раніше взяті на себе міжнародні зобов’язання, твердив міністр.
"Такого ми не можемо дозволити. Уряд Угорщини найрішучішим способом протистоятиме таким крокам (України – ред.)", – попередив угорський політик.
Єдиним засобом впливу на Україну Сійярто вважає збільшення міжнародного тиску на Київ. Міністр висловив задоволення розмовою з головою Закарпатської облдержадміністрації Геннадієм Москалем, який закликав президента ветувати закон.
Сійярто також позитивно оцінив резолюцію обласної ради Закарпатської області про захист мовно-освітніх прав нацменшин.
Також 9 жовтня посол України в Угорщині Любов Непоп в інтерв’ю угорському виданню hvg.hu заперечила, що новий закон України "Про освіту" означає асиміляцію угорської меншини.
"Закон не має на меті унеможливлення існування шкіл, які ведуть викладання мовами меншин. Навчання угорською мовою залишиться і на рівні середньої школи, але одночасно буде вдосконалено викладання української мови як державної. Це означає, що, відповідно до принципу поступовості, частина навчальних предметів буде викладатися українською мовою, пропорції чого визначатиме інший закон, закон про середню освіту, та освітні програми", – пояснила Непоп.
Крім того, продовжила вона, школи також матимуть змогу обрати нижню або верхню межу з рамкових пропорцій, визначених цими навчальними програмами. Цей закон має забезпечити рівні можливості для всіх, хто бажає продовжити навчання у ВНЗ, що неможливо без знання державної мови.
"Ми впевнені, що положеннями цього закону ми не порушили ні наше національне законодавство, ні міжнародне право та взяті на себе міжнародні зобов’язання. Ось чому ми направили закон до Ради Європи для отримання висновку експертів, і ми в подальшому візьмемо до уваги їхні висновки при імплементації закону", – запевнила посол. І повідомила, що 12 жовтня міністр закордонних справ України Павло Клімкін прибуде до Будапешта, а 19 жовтня на міністра людських ресурсів Угорщини Золтана Балога чекають у Києві.
"Ми віримо в успіх переговорів та в те, що ми зможемо розвіяти всі хибні уявлення про закон. Наша позиція незмінна: Угорщина є стратегічним партнером України, союзником і дружньою країною! Ми розраховуємо на подальшу підтримку один одного!" – заявила посол України.
Нагадаємо, 25 вересня президент Порошенко підписав закон "Про освіту", яким в Україні запроваджується 12-річна середня освіта. Верховна рада ухвалила цей закон 5 вересня. Документ передбачає, що мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова - українська.
У Польщі, Румунії, Угорщині, Греції, Болгарії висловили стурбованість у зв'язку з нормами цього закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин в Україні.
26 вересня уряд Угорщини заявив, що блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною, через закон "Про освіту".
Міністерство закордонних справ України направило закон "Про освіту" на експертизу у Венеціанську комісію. 12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи на осінній сесії проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні закону "Про освіту".