БУКвально ізоляція: чи відповість Путін за Боїнг. Огляд Наталії Лебідь за 29 вересня

«Москва стикається з перспективою запеклого протистояння з Заходом після того, як міжнародне розслідування дійшло висновку, що ракета з установки «Бук», яка була доставлена з Росії, збила літак рейсу МН17.

Голландська слідча група довела, що ракета була випущена з села, яке перебувало під контролем проросійських заколотників.

На прес-конференції слідчі заявили, що ними надані «неспростовні докази» того, що ракета, випущена «Буком», збила Malaysia Airlines Boeing 777, де загинули всі 298 людей на борту.

Росія відразу ж відкинула висновки, що можуть привести до екстрадиції російських громадян та притягнення їх до суду.

Дмітрій Пєсков, прес-секретар Владіміра Путіна, сказав, що «вся ця історія, на жаль, оточена величезною кількістю домислів та непрофесійною інформацією».

Але слідча група, до складу якої входять представники Австралії, Малайзії, України та Бельгії, заявила, що їхні висновки засновані на чималій кількості доказів, в тому числі на даних судово-медичної експертизи, показаннях свідків, супутникових зображеннях, радіолокаційних даних та перехоплених телефонних дзвінках», - пише британська Gardian. 

Дане повідомлення британців – в тих чи інших варіаціях – повторила вся світова преса. Вся, крім російської. І, як не дивно, крім частини української, котра винесла в заголовки слова про те, що Росія заперечує свою участь у вбивстві.

Для адекватних людей в історії зі збитим Боїнгом було лише одне питання: ракета, яка позбавила життя три сотні людей, була запущена з російської території чи з земель, окупованих російськими найманцями? Як бачимо, смерть, що спіткала пасажирів рейсу МН17, «прилетіла» до них з території ОРДЛО. Це нічого не міняє в цій трагедії, це є лише невеликим уточненням.

Ось як про це пише німецька Bild: «Ракета була запущена з території проросійських заколотників, а відтак її стартовий майданчик (тобто установка «Бук» - «УМ») повернувся в Росію».  

Цікаву деталь повідомляє голландське видання Telegraaf. «В рамках розслідування катастрофи рейсу МН17, яка сталася в 2014 році над Донбасом, в Фінляндії було проведено секретний експеримент з метою визначити, яким типом ракети було збито літак. Результати експерименту, згідно із джерелами, переконливо доводять, що атака була скоєна за допомогою російської ракетної установки «Бук», а не з української зброї». 

Американська газета Washington Post, повторивши все те, що вже було сказано Gardian, міркує над правовими наслідками оприлюдненої інформації: «Отримані дані можуть бути використані в кримінальному процесі. Але навіть якщо будуть виявлені підозрювані, неясно, яким чином вони можуть бути затримані, особливо, якщо вони знаходяться на території Росії або в сепаратистських угрупованнях на території України».

Видання ще раз посилається на відомості слідчої групи, зокрема, на старшого слідчого голландської національної поліції Уілберта Паулссена (Wilbert Paulissen), який нагадує, що катастрофа літака була відтворена у вигляді анімаційного фільму, де реконструкція подій доводить: установка «Бук» була привезена з Росії і після виконання нею своєї «місії» повернута назад.

Резонанс від завершеного розслідування по Боїнгу не лишив байдужою жодну країну. Французька Figaro робить акцент на розмовах донецьких сепаратистів, зафіксованих та доданих до матеріалів справи в якості доказів. Ці розмови доводять: установку «Бук» «підігнали» до україно-російського кордону напередодні трагедії. Потім віддали в руки сепаратистів.

Після збиття літака, коли до терористів помалу дійшло, якого лиха вони накоїли та як підставили себе та своїх покровителів з Москви, «Бук» повернули назад. «Бардак», - жалівся один з сепаратистів, котрого цитує Figaro.

«Вже зараз Москва виступила проти створення трибуналу для покарання злочинців під егідою ООН. За день до презентації західної доповіді, міністерство оборони Росії висунуло третю версію катастрофи, продовжуючи обвинувачувати українську армію. Ці спроби «кинути жменю бруду в чисту воду, а потім скаржитися, що вода брудна», останнім часом критикував прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він сказав, що розраховуватиме на підтримку союзників і що боротиметься за те, щоб отримати в Гаазі судовий процес у належній формі», - пише Figaro.  

Цікаву статтю надрукувала й російська «Новая газета». Мабуть, як виняток з цілого валу відвертої брехні це видання дуже ретельно виклало дані міжнародного слідства і також (як і цитована вище Figaro) детально зупинилася на задокументованих розмовах донецьких сепаратистів.

Але вся сіль навіть не в цьому. Наприкінці об’ємної статті дана пряма мова родичів чи знайомих тих, хто був на борту злощасного МН17. Ось що говорить, приміром, університетський професор Габріель ван дер Брінк, який втратив у цій катастрофі друга.

«У це, звичайно, неможливо було повірити. Ні, я був в курсі, і все в Голландії були в курсі, що десь на кордоні Росії і України йде війна. Але ж це було так далеко - війна була з якогось паралельного світу, тому що до європейської та голландської дійсності це взагалі не мало ніякого відношення.

До цієї трагедії Голландія була схожа на такий рай, де насильство було зведено до мінімуму, де були неможливі ні теракти, ні істотні соціальні потрясіння. І раптом відбувається трагедія, яка перевертає все з ніг на голову.

Звичайно, дуже і дуже багато голландців після катастрофи схильні звинувачувати Росію. Багато хто сперечається, в тому числі, про особисту відповідальність Путіна. Він несе відповідальність за свою агресивну політику», - говорить ван дер Брінк. 

Це доволі цікавий штрих до історії про те, як прозрівають нині голландці, які не підтримали на референдумі приєднання України до ЄС. Однак це – окремий сюжет. А ми ще повернемося до того, чи виправдаються сподівання Марка Рютте на проведення в Гаазі «належного судового процесу». На жаль, Україна не може бути ініціатором такого процесу, не може взяти Путіна за вуха і тягнути його у Міжнародний кримінальний суд, бо на заваді стоїть досі не ратифікований Римський статут, про що повідомляла "УМ". 

І хоча помріяти про те, що Путін завершить свій життєвий шлях, як Кадаффі чи Саддам Хусейн, звісно, приємно, як це робить, наприклад, російський політемігрант Петро Рауш, однак у сучасному європейському світі ми можемо розраховувати на менш ефектний фінал московського «царя».

Втім, притягнути кремлівського вождя до суду цілком реально – про це, зокрема, говорить професор Кембриджського університету та фахівець з міжнародного права Томас Грант. «Фізичні особи, в тому числі глави держав та урядів, в принципі підлягають судовому переслідуванню», - говорить Грант в інтерв’ю «Главкому».

Тож не втрачаємо надії, бо разом нас таки багато, а Росія незабаром опиниться у повній ізоляції. Що цілком нею заслужено та прогнозовано.

Читайте також, як Путін втрачає рейтинг і що на нас та Росію чекаю після цього.