Суботнього теплого вересневого вечора, у затишному концертному залі Бруклінської консерваторії відбулася світова прем’єра «Щоденника самотності» українського композитора Олександра Родіна. Цей опус для фортепіано в чотири руки (Ryan Jung, Maxwell Hinton), флейти (Zach Hicks) і скрипки (Sommer Altier) композитор створив спеціально на замовлення організації «Off the Chamber» за сприянням Brooklyn Arts Council.
І хоча у програмі вечора також прозвучали твори К. Сен-Санса, Б. Бріттена З. Хікса (світова прем’єра) та Ф. Джарара (світова прем’єра) –центральним фокусом стала саме прем’єра «Щоденника самотності». Сама назва твору репрезентувала щось глибоко інтимне. Композиція Олександра Родіна стала своєрідним інтонаційним дослідженням концепту самотності та емоційної ізоляції.
Дійсно, «Щоденник самотності» – це звукова особиста хроніка, самоаналіз та вираження людського досвіду самотності. На відміну від типового щоденника, який може оповідати про щоденні події чи зовнішні події, цей твір презентував глибшу внутрішню подорож – запис думок, почуттів і роздумів, які виникають за відсутності спілкування чи зовнішніх відволікань. Це менше про те, що відбувається в навколишньому світі, а більше про емоційні підводні течії та психологічні пейзажі, політ думок та емоційні зриви, які проявляються в моменти ізоляції.
Відчули це і виконавці твору, які називають роботу над опусом «глибоким мистецьким досвідом». Артистичний директор проєкту Ітен Д’евер (Ethan D’Ver) поділився з нами своїми внутрішніми переживаннями: «Коли я вперше почув «Щоденник самотності» на репетиції, я просто не міг стримати сліз. Мене настільки зачепила ця музика, що я одразу зрозумів – ми граємо унікальний твір».
Світова прем’єра «Щоденника самотності» Олександра Родіна відбулася у Бруклінській консерваторії (США). Фото надане організаторами.
Зак Хікс (Zach Hicks), який водночас є артистичним директором проєкту і виконавцем твору також досить емоційно реагує на питання про опус Олександра Родіна: «Граючи цей твір я відчуваю страшенний біль композитора. Його самотність. Він зумів передати звуками те, як почувається людина, сім’я якої перебуває за багато миль від нього, людина, на очах якої щодня помирають люди. Він неначе ставить питання – як я можу писати у такий час? Для мене цей твір – це сповідь, найінтимніша сповідь, яку міг створити митець».
Важливою стала тематика часу, який безжалісно крокує вперед. Композитор «зачитує» слухачеві окремі сторінки свого щоденнику. Кожна з них стає музичним розділом. На цих сторінках можна почути його монолог, розмову із собою, риторичні питання, спогади щасливого життя і моменти розпачу. Емоційна подорож «Щоденника самотності» завершуєтеся кульмінацією-зривом із глісандо струнами фортепіано у низькому регістрі, яка створила образ листків паперу, що розпорошуються у просторі безодні.
Опус Олександра Родіна змушує замислитись над тим що таке життя, якою є самотність і чи є життя після самотності. «Щоденник самотності» став тим звуковим простором, у якому кожен може знайти сторінку особистого внутрішнього одинокого «я», яке ми часто ховаємо від усіх, навіть від себе.
Наразі Олександр Родін готується до двох нових світових прем’єр. Вже 4 та 5 жовтня у м. Едмонтон (Канада) відбудеться прем’єра балету «UKRAINKA» про життя Лесі Українки, який композитор у співпраці з українсько-канадською танцювальною компанією «Shumka». Друга світова прем’єра відбудеться 4 жовтня у стінах Національної філармонії України у рамках фестивалю «Kyiv Music Fest–2024», де прозвучить «Концерт для альта з оркестром» (солістка Катерина Супрун) у виконанні «Київської камерати» під орудою нової очільниці колективу Кері-Лінн Вілсон.
Авторка – Вероніка ЗІНЧЕНКО-ГОЦУЛЯК (зі США)