Архівне фото зі знищеним вітражем.
На замовлення столичного університету ім. Т.Г.Шевченка 60 років тому мистецький колектив генерації шістдесятників — Алла Горська, Опанас Заливаха, Галина Севрук, Людмила Семикіна та Галина Зубченко, створили вітраж «Шевченко. Мати».
Як інформує УМ, про це повідомила 13 березня пресслужба провідного вишу у Телеграм.
Проте тодішня влада побачила в цьому забагато національного українського контексту. Влада злякалась сили ідей, які проповідував у поезії Кобзар і які у художніх образах передали художники.
Вітраж знищили. Його особисто розбив молотком тодішній очільник вишу Швець за вказівкою керівника столичного осередку компартії Бойченка.
Які у нього були аргументи для фактичного нападу на художній твір? Дуже просто — він, на погляд ректора, не відповідав «принципам соцреалізму».
«Чому мати-Україна така сумна? Який „суд“, яку „кару“ й на кого накликає Тарас? І взагалі, чому це Україна за ґратами?» — гнівно запитував він.
У вестибюлі Червоного корпусу КНУ нині експонується копія ескізу вітража «Шевченко. Мати».
Епізод нині переповідає й Національний центр «Український Дім» на своїй сторінці у соцмережах. Цитують свідчення шістдесятниці Михайлини Коцюбинської про події весни 1964-го: ректорат замовив групі митців на чолі з Аллою Горською створити вітраж за шевченківськими мотивами.
Ескізи затвердили, й за деякий час майстри зробили макет вітража в натуральну величину. Та адміністрації університету віддали розпорядження знищити вітраж. А комісія, яку скликали вже постфактум, кваліфікувала його як ідейно ворожий.
«З 11 по 15 березня 2024 року в КНУ триватиме просвітницький тиждень у пам’ять про цю подію. У вестибюлі Червоного корпусу експонується копія ескізу вітража „Шевченко. Мати“», — повідомляє пресслужба провідного вишу.
В університеті переконані, що тема українського дисидентського руху потребує «деколонізації знань».
У виші зазначили, що «важливо переосмислювати тему дисидентського руху критично і вдумливо, вивчаючи джерела, аналізуючи і рефлексуючи, спілкуючись із фахівцями, які досліджують цей період; спілкуючись із самими дисидентами, які можуть особисто засвідчити, або ж членами їхніх родин».
Саме такою є мета просвітницького тижня у КНУ, який відкривала тематична дискусія «Забуття і пам’ять: деколонізація знань».
Нагадаємо, столиця підготувала програму різноманітних культурних, мистецьких і просвітницьких заходів, присвячену 210-річчю від дня народження Тараса Шевченка.
Як повідомляла УМ, Шевченко проROCK: до 210-ліття Кобзаря в Києві звучатимуть співані поезії та вірші.
«Поки у вас антракт, я перезаряджу рушницю», — такими словами закінчується перша дія вистави «Шевченко 2.0», яку в Києві нещодавно представив легендарний Харківський театр імені Шевченка «Березіль». >>
Виконано важливу частину заповіту активіста та розвідника 93 ОМБр «Холодний яр» Романа Ратушного. Загиблий герой заповів зі своїх бойових виплат підтримати Будинок-музей Тараса Шевченка. >>
Меморіальну дошку-памʼятник Василю Стусу встановили на київському будинку, де жив поет. >>
У Києві, за адресою провулок Киянівський, 13–21, в межах кількох археологічних памʼяток: «Культурний шар міста Ярослава», «Копирів кінець», «Поселення та могильник на горі Дитинка» та «Історичний ландшафт київських гір» - Київська міська державна адміністрація планує створити паркінг на 320 машин. >>
У столичному Театрі драми і комедії на лівому березі «виставу у виставі» з назвою, що в перекладі означає «повна зупинка» — «Ha*l*t», показали майже через півтора року після того, як її київські актори вперше зіграли у Німеччині. >>
У столичному Музеї Ханенків 16 листопада відбудеться показ перформансу та відеоінсталяції «Втрачений рух» мисткині Нани Бякової, яка народилася в Миколаєві. >>