Інший погляд: про воєнний альбом Андрія Котлярчука «Звільнена Київщина»
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Демонтаж пам'ятника Пушкіну в Києві. (Фото: Ксенія Семенова / Facebook)
У Києві 15 листопада демонтували пам'ятник російському поету Олександру Пушкіну.
Як інформує УМ, про це повідомила 15 листопада депутатка Київради Ксенія Семенова у Фейсбуці.
Пам'ятник Пушкіну знаходився в київському парку імені Івана Багряного (колишній парк Пушкіна).
Скульптуру російського поета зняли з постаменту за допомогою крану, завантажили у вантажівку та забрали. Куди саме перемістили пам’ятник – наразі невідомо.
Також відео поділився депутат Київради Дмитро Білоцерковець.
Закон про заборону пропаганди російської імперської політики президент підписав у квітні 2023 року. Він заборонив виготовлення, поширення та публічне використання радянської та російської символіки. На виконання вимог цього закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування мали вилучити з публічного простору пам’ятники, присвячені особам, які причетні до реалізації російської імперської політики, а також перейменувати вулиці, площі, парки, сквери, географічні об’єкти, які містять символіку російської імперської політики.
З липня 2023 року в Києві демонтували понад 60 пам’ятників, пов’язаних з історією і культурою Росії та СРСР. Втім, пам'ятнику Пушкіна в колишньому парку імені Пушкіна довгий час вдавалося уникати демонтажу.
24 жовтня активісти благодійного фонду "Солом’янські котики" закрили пам'ятник Пушкіну в київському парку імені Івана Багряного (так перейменували парк Пушкіна) "демаскувальною" сіткою. А 10 листопада Кабінет міністрів вилучив київський пам'ятник Пушкіну з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.
Як повідомляла УМ, в Україні нарешті з’явилася юридична база, яка дозволить очистити наші міста від усіх монументів, що викликають асоціацію з історією росії. Окрім Києва, Пушкіних далі не буде в Житомирі, Харкові та Одесі. З суворовим попрощається Ізмаїл, з адміралом ушаковим — Херсон, із монументом «Україна — визволителям» — Ужгород, з князем воронцовим — Одеса, з меморіальним комплексом «Борцям революції» — Луганськ.
Попередній воєнний альбом Андрія Котлярчука «Добровольці. >>
Створену Кременецько-Почаївским державним історико-архітектурним заповідником за дорученням Міністерства культури та стратегічних комунікацій інвентаризаційну комісію - не допустили до роботи представники Свято-Успенської Почаївської лаври. >>
Список із 25 об’єктів світу, що потребують збереження оприлюднив Всесвітній фонд пам’яток (World Monuments Fund, WMF). Серед об'єктів, що увійшли до переліку на 2025 рік – столичний Будинок вчителя, турецьке місто Антак'я, історична міська структура Гази та Місяць. >>
«Я зрозумів, що мушу бути українофілом – це я зрозумів цілком свідомо. І от я жадібно ухопився за українство. Кожнісіньку вільну від «офіційних занять» часину я присвячував Україні. Перша ознака національності є мова – я й нею найперше заклопотався», - писав Агатангел Кримський. >>
Один з найвідоміших українських театральних режисерів — Давид Петросян — представив прем’єру на сцені Національного театру імені Марії Заньковецької у Львові. >>
Благодійний фонд «МХП-Громаді» та Український культурний фонд оголосили про запуск нового грантового конкурсу «Культура у фокусі громад» із фінансуванням від 500 тис. до 1 млн грн на культурні проєкти. >>