Міністр освіти Лісовий розробить нову модель оплати праці вчителів

Міністерство освіти готує пілотний проєкт з реформування моделі оплати праці для вчителів, який планується впровадити з початку навчального року 2024-2025.

Однією з ключових змін у новій моделі оплати буде відмова від Єдиної тарифної сітки на користь встановлення базової ставки заробітної плати на рівні 80%.

Крім того, планується введення премій для вчителів від директорів шкіл.

Ці зміни мають створити більш прозору та мотивуючу систему оплати праці для педагогічних працівників, сприяючи покращенню якості освіти та залученню кваліфікованих фахівців до системи освіти. 

Як інформує Україна молода, про це повідомили в «Освіта Ua”».

"В експерименті ми хочемо вийти з Єдиної тарифної сітки. Ми хочемо, щоб базова частина заробітної плати була близько 80% і близько 20% - надбавки. І ще кілька регіональних надбавок та доплата від директора школи. Тобто ми робимо її зрозумілою прозорою, прогнозованою і найголовніше - ми прагнемо підвищити заробітну плату", - сказав Лісовий під час виступу на серпневій конференції "Освіта єднає", – йдеться у повідомленні.

Разом із тим міністр наголосив, що під час війни поки незрозуміло, наскільки швидко державі вдасться реалізувати підвищення зарплат за новим проєктом.

"Якщо ми говорили зараз про підвищення зарплати, то було б очевидно, що під час війни в економіці, яка працює на фронт, це зробити практично неможливо. Але змінити систему і змінити підходи, і поступово готуватися до введення нових підходів і нових принципів це те, над чим ми зараз працюємо", - додав Оксен.

Середня зарплата молодого вчителя складається з окладу 5 700 грн та різних надбавок - приблизно 1 900 грн. Тобто в середньому вчитель в Україні отримує 7 600 грн.

Влітку член Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин заявив, що ведуться обговорення щодо розміру зарплати вчителів.

"Зарплата вчителів після перемоги обговорюється в розмірі 40 тис. грн. Цю суму я не вигадав, не взяв зі стелі. За нею - підрахунки. Але це не популістське легке рішення, адже за ним підуть і болючі, складні наслідки: сертифікація вчителів, скорочення мережі шкіл, "поріг" входу в професію, обмеження перебування директорів шкіл на посаді", - заявив Колебошин.

Як повідомляла УМ, два освітніх законопроєкти зареєстровано у  Верховній Раді. В одному з них йдеться про те, щоб зменшити навчальне навантаження на викладачів.А у другому – про зменшення бюрократичних процесів у МОН.