Великодній кошик: давні традиції збирання

Святити на Великдень паску – давня українська традиція. Чого тільки не побачиш у прикрашених кошиках у церквах: цукерки, шоколадні яйця, навіть банани та помідори. Утім, в Україні існують давні традиції збирання великоднього кошика, кожна складова якого щось символізує.

Як інформує Україна молода, про це розповіла етнологиня та наукова співробітниця Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара" Ярослава Музиченко у коментарі  "УП. Життя".

Плетені прикрашені вишитими рушничками кошики є неодмінним атрибутом пасхальних свят. Однак, так було не завжди. У XVIII-XIX століттях деякі господарі возили святити паски у великих кошелях на возах. Чим вищий був соціальний статус людини, тим більше добра було у нього на возі. На сході України у церкву ходили з ночвами (дерев’яними коритами) та вузликами. На заході країни паску носили у бесагах (перекидній торбі), а іншу їжу клали у кошик.

Паска є головним атрибутом свята та великоднього кошика. Тут важливий не тільки рецепт, а й атмосфера, у якій їх печуть.

«Під час приготування паски не можна було лаятися та хряскати дверима. По пасках навіть ворожили. Якщо паска не допеклася, або тріснула – погана прикмета»,– каже Ярослава Музиченко. Паска

В Україні було два різновиди великоднього хліба: паска і бабка. 

Паска на смак більше нагадувала несолодку булку. Її випікали у спеціальних формах. Наразі ця традиція збереглася на заході України, де й досі дуже популярні такі несолодкі паски.

Також на Великдень пекли бабку –  солодку булку на багатьох яйцях і маслі, з родзинками Зверху їх прикрашали візерунками з тіста. Робили хрест з 4 або 8 променів, решіточки і плетіння. З часом паски еволюціонували до сучасного вигляду: вони здобні і солодкі з родзинками у середині.   

Чим багатший дім, тим багатіша паска, яка містить не тільки родзинки, а й шафран, цукати і навіть мигдаль.

У великодньому кошику мають бути обов’язково яйця, які називають крашанками. За традицією, вони мають бути саме червоні.

«Яйце вважалося символом Всесвіту і Воскресіння. А червоний – це колір крові, вогню, отже, оберіг», – каже етнологиня.

Яйця давали священнику, дітям та всім друзям і знайомим, носили на кладовище. Їх прикопували у землю та катали по могилі, вірячи в те, що символ безсмертя допоможе померлим воскреснути.

Раніше українці вірили, що у великодньому кошику мають бути обереги. Цю роль виконували мак, часник та сіль.

«Клали у кошик це все, щоб відьма у корови молоко не викачала, а також для захисту від злих язиків. Також була традиція біля хати "сіяти" освяченим маком», – говорить етнологиня.

Сіль також вважалася символом достатку.

Класти вершкове масло до пасхального кошика – загальноєвропейський звичай. Сир – не запечена паска під пресом у спеціальній формі чи солодка запіканка – також важлива складова кошика. Молоко у давнину асоціювалося з благодатним дощем. 

«Казали, що то небесна корова поливає землю молоком. Також молочні продукти символізують молодість і здоров’я. Адже у народних казках, щоб омолодитися, треба було викупатися у молоці», – розповідає Ярослава Музиченко.

Освячення алкоголю, зокрема, червоного вина у спеціальних пляшках на Великдень – дуже поширений звичай. Утім, за словами Ярослави Музиченко, класти вино у кошик – не обов’язково.

«Горілку класти точно не в традиції. Хоча може хтось і покладе «Кагор»»,– говорить вона.

За словами Ярослави Музиченко, сьогодні свічка у великодньому кошику символізує зв'язок з Богом. Вона розповідає, що Великдень раніше пов’язували з сонцем.

Багатьом бабусі казали встати на Великдень до світанку, і чекати, коли зійде сонце, щоб побачити, як воно "грає" - змінює кольори і немов танцює", – говорить етнологиня.

Протоієрей Православної Церкви України і богослов Андрій Дудченко переконаний, що вміст кошика – неважливий.

«Що у великодньому кошику буде та чи буде він взагалі – це питання другорядне і суті християнської віри не стосується, – сказав він.

«За задумом це – благословення трапези після посту. Закінчується служба, і після цього благословляємо Бога, що подав нам земні дари на розговіння. Люди не хочуть йти на службу, але відчувають потребу якось долучитися до Пасхи і приносять освятити кошик з їжею», – каже він.

На думку Андрія Дудченка, було б добре запропонувати вірянам короткі служби і проповіді про сенс свята, а вже потім благословляти їжу.

Як повідомляла УМ, СБУ закликає українців бути пильними та не затримуватися у храмах на Великдень.