Українська мова у Топ-30 найпоширеніших мов світу – Кремінь

Тарас Кремінь – уповноважений із захисту державної мови – заявив, що українська мова входить до 30 найпоширеніших мов світу.

Як інформує УМ, про це 9 листопада він написав у Фейсбуці на свої сторінці Уповноваженого із захисту державної мови.

«Сьогодні, на день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця - 9 листопада, - ми традиційно відзначаємо День української писемності та мови», - зазначив, зокрема, Кремінь.

Він зауважив, що українською мовою розмовляють понад 45 мільйонів людей. «Більшість з них живе в Україні, але функціонування та розвиток української мови поза межами нашої держави - особлива сторінка. Українців, які проживають на різних континентах, - не менше 20 мільйонів. Саме мова - цементуючий фактор українських громад в Європі, Америці, Австралії, Африці, Азії», - заявив мовний омбудсмен.

У цей визначний для української мови день Кремінь побажав, щоб зростала кількість її носіїв, тих, хто по-справжньому її любить і шанує. «Бо в нашій мові бринить наша душа й гучно звучить наша правда», - заявив він.

Кремінь побажав успіху, добробуту й процвітання усім, для кого українська мова не просто засіб спілкування, а основа основ та захист національних інтересів!

Нагадаємо, що сьогодні, 9 листопада о 10:00 розпочався Радіодиктант національної єдності-2021.

Додамо, що свято (День української писемності та мови) – започатковано в 1997 р., коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови».

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу взявши участь у літописанні Київської Русі і залишивши світу неоціненний скарб – «Повість минулих літ».

Назву «українська мова» вживали, починаючи з XVI ст., на позначення мови українських земель Речі Посполитої, однак до середини XIX ст. основною назвою мови, що тепер зветься українською, було поняття «руська мова». Це почало вносити плутанину від моменту приєднання України до Московії та згодом Російської імперії, оскільки росіяни у XVIII ст. стали позначати свою мову схожим прикметником (рос. «русский языкъ»). Після певного періоду вагань, під час якого мову України намагалися відрізняти від російської за допомогою різних назв, поняття «українська мова», зрештою, поступово перемогло в усіх українських регіонах.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус, але зазіхання на неї з боку кремлівських можновладців та місцевих українофобів і русифікаторів не припиняються. Отже, варто докладати зусиль, аби українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася.

Як писала геніальна Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову».

Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її протягом усього життя!

Як повідомляла УМ, на усіх медійних платформах Суспільного мовлення 9 листопада о 10:00 транслюватиметься вже 21-й за рахунком Радіодиктант національної єдності.