Ірпінь стає центром вивчення кобзарства, фото

На Київщині, в місті Ірпені, відбувся І-й міжнародний з’їзд кобзарознавців та етноорганологів ім. Миколи Будника.

Доктори і кандидати наук, аспіранти та інші дослідники із Києва, Івано-Франківська, Луцька, Львова, Тернополя, Харкова,Хмельницького, а також міст Борисполя, Переяслава і села Стрітівки на Київщині та смт Путили на Буковині обговорили проблеми кобзарознавства та інструментології.

Натхненник і організатор зїзду Михайло Хай зазначає: «В повітрі висить ідея створення Міжнародного центру епічної культури імені Миколи Будника із щорічною міжнародною науковою конференцією  в Ірпені, а також на «малій» батьківщині Будника – в селі Сколобові на Житомирщині. Місце останнього спочинку Миколи Будника – Ірпінь – стає справжньою Меккою української інструментології й епікознавства».

Робота  з’їзду велася по секціях «Проблеми історії й теорії кобзарства та лірництва» (голова член-кореспондент Академії мистецтв України, докторка мистецтвознавства Софія Грица, секретарі кандидат мистецтвознавства, голова правління Фонду національно-культурних ініціатив ім. Гната Хоткевича, цехмайстер Харківського кобзарського цеху Кость Черемський і доктор мистецтвознавства, професор, завідувач сектору етномузикології Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Рильського Михайло Хай) та «Проблеми історії й теорії етноінструментознавства в Україні та за кордоном» (голова доктор мистецтвознавства, академік Міжнародної академії інформатизації ООН Ігор Мацієвський, секретарі доктор мистецтвознавства, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Богдан Кіндратюк і Михайло Хай).

Частина доповідей була виголошена в режимі онлайн, зокрема виступи П’йотра Гроховського із Польщі та Віктора Мішалова і Андрія Нагачевського із Канади. Дослідники із Білорусі не змогли вийти на зв'язок.

Проте з’їзд виводить сьогоднішній рівень сучасного кобзарознавства та суміжної із ним етноорганології (науки про народні музичні інструменти та інструментальну музику) на нові обрії науково-аналітичної думки.

Високого наукового рівня доповіді були доповнені унікальними виступами сліпого лірника Лайоша Молнара, капели «Надобридень» (керівник Сергій Охрімчук) та US Orchestra.

Під час з’їзду в Будинку культури експонувалися виставка українських народних інструментів із колекцій Михайла Хая, Валерія Гладунця, Ярини Товкайло і Ірпінського історико-краєзнавчого музею.

                                               Михайло Хай.

Учасники з’їзду висловили занепокоєння долею будинку покійного панотця Кобзарського цеху Миколи Будника, якому загрожує знесення.

Микола Будник жив і похований в Ірпені. Він відтворив за матеріалами Миколи Лисенка кобзу Остапа Вересая.

Домівка Будника в Ірпені стала осередком відродження української народної культури і, зокрема, традиційного кобзарства. Тут гуртувалася молодь, яка відтворювала рідні звичаї. В Ірпені його ім’ям  названа одна із вулиць міста.

На будинку, де жив Будник встановлено меморіальну дошку. Коштом міста видано другу редакцію книги Михайла Хая «Микола Будник і кобзарство». В історико-краєзнавчому музеї і бібліотеці проводяться вечори пам’яті Миколи Будника.