Кафкіанський гамбіт: від Краснагоракаї до Пашковського?
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Співачки Анжеліка Рудницька, Оксана Пекун та актриса театру Вікторія Васалатій під час презентації номеру журналу "Українська культура".
Новий, фінальний у цьому році, номер одного з найстаріших українських часописів «Українська культура» презентували у Києві, в агенції Укрінформ.
Презентація відбулася за участю його авторів та героїв публікацій.
Сьогодні, коли друкована преса переживає скрутні часи, поява такого розкішного глянцевого видання про українську культуру – вже подія. А цей журнал – ще й справжній довгожитель.
«Наступного року ми святкуватимемо 100 років від початку заснування «Української культури», - каже головна редакторка журналу Тетяна Череп-Пероганич. - Різні перипетії траплялися в житті цього видання, але його відновлено. Наша мета сьогодні - донести до українців, що є такий журнал і знайти потенційних передплатників, рекламодавців, які допоможуть нам рухатися далі».
Обкладинку українського культурного «глянцю» прикрасило фото народної артистки України Оксани Пекун.
«Це рік моєї 25-річної діяльності, він розпочався з мого сольного концерту в Жовтневому палаці, а закінчився таким прекрасним доробком у журналі. Я завжди мріяла потрапити на його сторінки. В моєму розумінні журнал – це щось оригінальне, особливе, щось таке, чого не знайдеш в інших джерелах. Він як широкоформатне кіно, в ньому все прекрасне – світлини, матеріали. Це перший і головний форпост нашої культури й українства», - каже народна артистка.
Заслужена артистка України, авторка й співачка Анжеліка Рудницька потрапила на сторінки видання також з ювілеєм – перший український телевізійний хіт-парад «Територія А», незмінною ведучою якого вона була впродовж тривалого часу, відзначив 25-річчя.
«Територія А» - це теж частина історії української культури, музики, телебачення. Це була революція, яка дала великий поштовх українській музиці, показала, що українське може бути модним», - каже Анжеліка Рудницька.
Співачка переконана: якщо ми не зробимо українське популярним в Україні, то в світі воно популярним не стане. «Наше завдання – розповідати про свою унікальність усьому світові, бо світ цікавиться нами, ми для нього й досі терра інкогніта. І тільки митці можуть розповісти про іншу Україну, адже нас дотепер в світі ідентифікують за Чорнобилем, війною й іменами кількох спортсменів», - каже Анжеліка Рудницька.
У фокусі журналу «Українська культура» – різні теми: музика, кіно, театр, література, образотворче мистецтво, музеї, архітектура, традиції, фотографія тощо. Спогади про класиків, вражаючі життєві історії, амбітні культурні проєкти, історії успіху й творчого зростання, уроки минулого й те, що залишилося за кадром фільмів, – це далеко не повний перелік того, про що можна прочитати в журналі обсягом понад сто (!) сторінок.
В номері, який щойно побачив світ, читачі «України молодої» знайдуть і знайомі прізвища – колишньої журналістки нашої газети, а нині режисерки документальних фільмів Марини Ткачук, а також в минулому власного кореспондента «УМ» в Донецьку, гумориста і дитячого письменника Павла Куща. Їхня творчість також стала об’єктом досліджень «Української культури».
Колишня журналістка "УМ", режисерка Марина Ткачук (ліворуч).
До читача журнал буде надходити по передплаті (можна передплатити, наприклад, електронну версію видання, що особливо зручно для тих, хто мешкає за кордоном).
«Я не згоден з тими, хто каже, що друкована преса - це минулий час. Нічого подібного. Просто наші видання сьогодні не мають ефективної промоції, менеджменту і підтримки. На жаль, в роздрібній торгівлі цього журналу практично немає, бо мережа кіосків розповсюдження майже знищена, а націнка вартості в сто відсотків – це нерентабельно. Тож орієнтуємося на передплату, це дозволяє планувати свою діяльність і подальшу роботу», - зазначив менеджер з видавничої діяльності ТОВ «Видавничий дім «Українська культура» Андрій Щекун.
Схоже, Ласло Краснагоркаї — це угорський Франц Кафка. Назва роману «Меланхолія опору» (К.: Комора, 2025) цілком могла би бути підзаголовком до «Процесу». >>
Як один із експертів «Книжки року», у своєму власному рейтингу поставив «Рекламу Аведона» (К.: ArtHuss, 2025) на перше місце. >>
Коаліція дієвців культури зауважує очевидну тенденційність у призначенні Ігоря Гладуна на посаду генерального директора Державного підприємства «Національний центр Олександра Довженка», яке відбулося 3 березня 2026 року рішенням Державного агентства України з питань кіно. >>
Рівно 77 років тому - 4 березня 1949 року народився Володимир Івасюк, композитор, який відкрив усьому світу красу і мелодійність українських пісень, прищепив любов співати українською. >>
Історією посягання на культурну цінність, пошуку й успішного результату називають виставковий проєкт «У світлі Караваджо. Порятунок. Дослідження. Реставрація». >>
Одна з найвідоміших українських оперних виконавиць — Соломія Крушельницька. >>