«Сторожова застава» у світовому прокаті: Русь переназвуть Росією

Ярослава Музиченко у Facebook опублікувала відкритого листа до очільника Держкіно Пилипа Іллєнка, в якому просить домогтися, щоб у світовому прокаті «Сторожова застава» не стала фільмом «про Росію – борця зі світовим злом».

"Права на показ стрічки вже придбали 11 країн, у мовах яких слово «Русь» перекладається як «Росія». Отже, знятий в Україні фільм мистецьки переконуватиме, що могутня прекрасна Росія насправді не агресор, а "успішно бореться проти світового зла", - відзначає Ярослава Музиченко.

Вона пропонує прочитати текст звернення і, у разі згоди, підписати в коментарях таким чином: прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посада, місто/село, область.

Наводимо повний текст листа, який можна підписати на сторінці Ярослави Музиченко:


ЗВЕРНЕННЯ ДО ДЕРЖАВНОГО АГЕНСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ КІНО ТА ПИЛИПА ІЛЛЄНКА

Шановний Пилипе Юрійовичу,

Державне агентство України з питань кіно на 45% профінансувало виробництво фільму «Сторожова застава», надавши з бюджету України більше ніж 18 млн гривень. Режисер фільму – Юрій Ковальов, продюсер Єгор Олєсов.

«Сторожову заставу» знято за мотивами однойменної книги відомого українського письменника Володимира Рутківського, який наголошує, що задумав її, аби повернути українцям власних героїв, щоб написати про Іллю Муровця, як про нашого, українського богатиря. «Який же він російський богатир, якщо воював на нашій землі, і похований у ній?», – згадує Володимир Рутківський в книзі й інтерв'ю.

Зараз «Сторожова застава» готується для прокату за кордоном. Права на показ стрічки вже придбали 11 країн, серед яких: Білорусь, Казахстан, Франція, Бельгія, Китай, Індія, В’єтнам, Японія. За відгуками українських глядачів, «Сторожова застава» знята на високому професійному рівні, але, на жаль, позбавлена будь-яких згадок про те, що йдеться про історію України, а не Російської Федерації. Це зробить фільм в очах іноземців «фільмом про російських богатирів», адже в більшості мов світу слово «Русь» перекладається як «Росія» і буде втрачено головну ідею Володимира Рутківського, що «Ілько Муровець, Олешко Попович і Добриня Микитович – українські, а не російські герої».

Наприклад, фільм покажуть у Франції і Бельгії. Французькою мовою "Русь"="Росія"="Russie". Така сама ситуація і при перекладі фільму в Японії, Кореї, Іспанії. Народна артистка України Наталія Сумська наголошує: «Якби «Сторожова застава» знімалася не українською, це було б зовсім інше кіно». І вона має рацію. Під час прокату стрічки в Україні саме українська мова нагадує глядачам, що фільм – про давню історію України. А що свідчитиме про це іноземцям?

Загальновідомо, що кіновиробники популяризують власні країни в світі, вставляючи в стрічки візуальні маркери, які в будь-якій країні, при перекладі всіма мовами залишаються і промовляють: це Великобританія, США, Франція, Австралія тощо. Так, у багатьох мультфільмах американського виробництва ми бачимо Статую Свободи, Бруклінській міст, пейзажі Нью-Йорка, краєвиди Лондона. Наприклад, з показу цих маркерів починається стрічка «Секрети домашніх тварин». В фільмі «Великий дружній велетень і мультфільмі «Посіпаки» такими маркерами є Королева Великобританії, британська армія тощо. У франко-канадській стрічці «Балерина» – Париж і Ейфелева вежа. У російському мультфільмі «Зоряні собаки: Білка та Стрілка» – Москва і Кремль. Цей список можна продовжувати.

«Сторожова застава», фільм про стрибок сучасного українського підлітка в часи Київської Русі, – це просто ідеальний варіант для використання подібних візуальних маркерів, що дозволяє нести в світ ідею: «Україна – спадкоємиця Київської Русі». Натомість відсутність у фільмі візуальних маркерів України разом з перекладом мовами, де слова Русь і Росія тотожні, робить його в очах світу «фільмом про російських богатирів».

Це особливо вражає в час, коли в умовах війни з Російською Федерацією Україні потрібно обстояти своє право на власні землі й державність. І фільм «Сторожова застава» міг би дуже в цьому допомогти.

Російська Федерація, для легітімізації захоплення території України, використовує будь-які культурні заходи за кордоном для просування ідей, які загрожують національній безпеці України. Стверджує, що «українські території – ісконно російські», що «українці – не окремий народ, а частина російського народу». Ці ідеї поширюють у ході виставок у музеях світу, в концертних турах, в освітніх програмах, у книгах і в ЗМІ. На офіційних зустрічах Президент РФ називає Анну Ярославну російською княжною, яка «пов'язує давньою дружбою народи Росії і Франції». РФ на світовій арені веде постійну боротьбу за просування догми своєї історіографії: «Російська Федерація – спадкоємиця Київської Русі». Вже зараз на одному з російських сайтів «Сторожову заставу» анонсують так: «Здесь школьник увидел всё, что способствовало зарождению великого государства. Он встретил трёх знаменитых богатырей - Илью Муромца, Добрыню Никитича и Алёшу Поповича, которые практически всё время сражаются за независимость и самостоятельность Руси. Дело в том, половецкие захватчики постоянно совершают набеги на русский народ….».

Прокат української стрічки «Сторожова застава» у різних країнах міг би допомогти Україні протистояти такій інформаційній агресії РФ і сказати глядачам, що насправді «Україна – спадкоємиця Київської Русі», а РФ не має ні юридичних, ні моральних прав на територіальні претензії і окупацію України.

Просимо Державне агенство з питань кіно домогтися, щоб у світовому прокаті «Сторожова застава» не стала фільмом «про Росію – борця зі світовим злом». Ціна тут – не лише наше знеособлення, але й використання цікавого і яскравого фільму для пропаганди Росії у світі. Коли ми водночас платимо таку величезну криваву ціну за те, щоб зупинити навалу і домогтися захисту у світового співтовариства, – знятий в Україні фільм мистецьки переконуватиме, що могутня прекрасна Росія (саме так майже всіма іноземними мовами перекладається Русь) насправді успішно бореться «проти світового зла».

Що можна зробити, щоб фільм звучав на користь України і доносив до глядачів за кордоном ідею «Україна - нащадок Київської Русі»? 

В ЗМІ повідомлялося, що виробники фільму готують чотирьохсерійну телевізійну версію фільму – 217 хвилин замість 111. Можливо серед цих додаткових епізодів вже є такі, які допоможуть просуванню ідеї «Україна – нащадок Київської Русі», «богатирі – українські герої» і їх можна вставити в повнометражну версію фільму, прокат якої відбудеться за кордоном. Якщо ж таких епізодів немає, то було б добре їх дозняти і вставити в фільм до початку його прокату за кордоном.

В ході обговорення фільму глядачі висловлювали такі ідеї:

1. Додати на початку фільму епізод, в якому показати сучасний Київ. Головний герой Вітько з сучасного Києва їде в Карпати. Пролітаємо камерою над сучасним Київом з затриманням кадру на основних пам'ятках архітектури.

2. Виразно називаємо в кадрі Київ і Україну, щоб в перекладі це зберіглося.

3. Показуємо в кадрах про сучасний Київ герб України на футболках перехожих і на Верховній Раді.

4. Коли Вітько опиняється в минулому, робимо сцену з монетами того часу і бачимо на них такий самий тризуб. Декілька фраз про це між Вітьком і героєм з минулого.

5. Коли головний герой в минулому розповідає звідки з'явився, він має сказати, що він з майбутнього Києва, що ця земля зараз зветься Україна. А хтось із героїв минулого може розповісти Вітьку про те, що в Києві відбувається на той час.

6. Додати в одяг головного героя футболку, стрічку на наплічник, або брелок з символікою України.

7. При перекладі фільму іноземними мовами зберігати українську форму імен героїв – Вітько, а не зросійщене Вітя, Ілько, а не Ілля, Олешко, а не Альоша тощо.

8. Переозвучити деякі епізоди, щоб в іноземних стрічках звучало, що місце дії Україна і богатирі – українські, а не російські герої.

Для фільму обрали дуже гарний слоган: «Захисти минуле заради майбутнього». Тож ми закликаємо Державне агенство України з питань кіно заради майбутнього України поборотися за її минуле на світовій арені і донести до іноземного глядача «Сторожової застави» посил Володимира Рутківського: «Україна – спадкоємиця Київської Русі».

З надією на розуміння та співпрацю з метою позитивного вирішення проблеми.