Щоб не брали хабарів ні за які гроші змін: головне про зміни до Митного кодексу
Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості. >>
Вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі, але й освіти і медицини.
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь нагадує представникам бізнесу, що сфера обслуговування має перейти на українську мову після 16 січня 2021 року, як це передбачено статтею 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної».
При цьому, мовний омбудсмен вважає, що штрафи за порушення мовного законодавства не стільки завдаватимуть матеріальних збитків бізнесу, скільки впливатимуть на його репутацію.
Я повідомляє Україна молода, про це пан Кремінь сказав під час зустрічі з представниками Європейської Бізнес Асоціації.
«Секретаріат Уповноваженого може здійснювати позапланові заходи контролю щодо порушень мовного закону. Якщо такі порушення протягом року будуть повторюватися і мати системний характер, ми маємо право накладати штраф. Здавалося б, комусь ця сума невелика (від 5100 до 6800 грн), але вона буде бити не стільки по кишенях бізнесу, скільки - по репутації. А це якраз те, що напрацьовується роками», - висловив свою думку мовний омбудсмен.
Як інформує пресслужба Уповноваженого із захисту державної мови Тарас Кремінь зазначив, що головним завданням все ж таки є не накладання штрафів, а максимальна допомога сфері обслуговування підготуватися до 16 січня 2021 року, провести інформаційну й роз’яснювальну роботу.
За його словами, у цьому питанні «ми хотіли б бачити представників бізнесу нашими партнерами».
Омбудсмен наголосив, що величезна кількість установ і закладів, які надають послуги, вже давно перейшли на обслуговування державною мовою.
«І за це я хотів би окремо висловити подяку тим компаніям, соціально відповідальному бізнесу, який не тільки підтримує чинне законодавство України, але й створює всі необхідні умови для популяризації української мови, підвищення рівня володіння нею своїми працівниками», - зазначив пан Кремінь.
У свою чергу, представники Європейської Бізнес Асоціації висловили свою підтримку мовному законодавству України та заявили про готовність до тісної взаємодії в рамках імплементації статті 30 щодо переходу сфери обслуговування на українську.
У своєму окремому пості у Facebook Тарас Кремінь наголосив: «Варто пам’ятати, що вимога щодо обслуговування державною мовою стосується не лише сфери торгівлі. Йдеться також про освітні послуги (у т.ч. гуртки і секції), медичне обслуговування, надання соціальних послуг тощо».
І додав: «Українською має подаватися інформація в цінниках, інструкціях, технічних характеристиках, маркуванні, квитках, меню тощо. При цьому, інформація державною мовою про товари та послуги може дублюватися й іншими мовами».
Як повідомляла «УМ», Верховна Рада ухвалила Закон "Про забезпечення функціонування української мови як державної" 25 квітня 2019 року. Його статті впроваджуються в дію поетапно. Переважна більшість його норм набула чинності з 16 липня 2019 року.
Зокрема, згідно з цим законом, вся реклама в Україні з 16 січня 2020 року повинна бути лише українською мовою. Також закон зобов’язує усіх представників влади говорити українською та збільшує кількість української мови у ЗМІ.
Як раніше наголошував Тарас Кремінь: наступний етап - 16 січня 2021 року.
Це рішення є одним зі структурних маяків у Меморандумі з МВФ для отримання фінансової допомоги цієї осені, а також вимогою українського бізнесу та громадськості. >>
Верховна Рада вже підвищила акцизи на пальне і тепер готується зробити це і щодо тютюнових виробів. >>
«Тут працює 400 людей. Я дуже хотів подякувати вам. 400 людей урятували мільйони українців. Від себе й від усіх наших людей дуже дякую. Ви допомогли нам вистояти проти путінської навали», – сказав Зеленський >>
Кабінет міністрів розглядає можливість скасувати мораторій на приватизацію державних ВНЗ і дозволити їхній продаж. >>
Закон про збільшення бюджету на 2024 рік на 500 млрд грн на військові потреби Верховна Рада України 18 вересня ухвалила в цілому. >>
Законопроєкт №11416-д підтримав 241 депутат. >>