Прикриваючись АТО, на Черкащині відбирають землі у фермерів та підприємців

13:00, 30.10.2016

(Фото Людмили Нікітенко)

Кому війна, а кому мати рідна. На Черкащині ведеться тотальний перерозподіл «земельного» впливу.

Використовуючи закон про першочергове виділення землі учасників АТО, підприємливі ділки забирають землю у підприємців і фермерів, які роками обробляли, орендуючи, землю, сплачували податки, дбали про села та містеччка. 
 
 
Схема в теорії
 
 
Є фермер. Давно орендує землю. На законних підставах. Коли закінчується термін оренди, він знає, що в нього першочергове право продовження. Цілком законне. Він подає документи до відповідного органу.
 
Є чиновник. Працює, скажімо, в місцевому держгеокадастрі. Він отримує від фермера документи і «тягне» час. Місяць-другий-третій. Тим часом у прискореному порядку цю саму землю з порушенням усіх процедур отримує інший підприємець. Як?
 
Є учасники АТО. Їм держава гарантувала отримати земельну ділянку сільськогосподарського призначення розміром 2 га першочергово. На таку ж ділянку мають право всі без винятку громадяни України. Однак отримати її фактично нереально. І тут з’являється привілей для учасників АТО.

Люди, які прагнуть скористатися цим привілеєм для власної вигоди, починають сприяти отриманню землі АТОвцями у певному місці. Одночасно. І одразу ж беруть у них цю землю в оренду. В усіх одразу. І байдуже, що до цього ця земля перебувала в оренді інших фермерів.
 
– Я подав документи на землю сільськогосподарського призначення, не сам – побратими підбили, за компанію. Я взагалі не хотів із цією тяганиною зв’язуватися. Як і має бути, десь через місяць приходить відповідь, мовляв, землі немає, з’явиться – повідомимо. І тут буквально через пару днів виходять на мене люди – земля є, в Кіровоградській області, якщо зразу продаєте її нам, то давайте домовлятися. Приведете ще десятьох таких, як і ви – отримаєте процент. Всі, хто мене знає, в курсі, що я не за дрібний клапоть землі воював, а за всю Україну, тому послав тих ділків куди подалі, аби не брати участі у брудних схемах, – розповідає черкащанин Богдан.
 
За цією схемою відібрали землю у фермерів кількох сіл на Смілянщині. Формально – її надали учасникам АТО. Номінально – відбулося рейдерське захоплення землі з використанням доброго імені тих, хто воював. АТОвці, отримавши землю саме на Смілянщині, не маючи до цього району жодного відношення, або продають її новоспеченим фермерам, або ж віддають у довгострокову оренду.

 
Їм у принципі байдуже, хто на цій землі господарюватиме. І провини самих АТОвців у схемі немає. Їм пропонують – вони погоджуються.

Однак щоб схема була повною, бракує кількох ланок у ланцюгу: іще, як мінімум три суб’єкта – підприємець, зацікавлений у тому, щоб віджати землю, чиновник, який відбере землю в одного підприємця і віддасть іншому, посередник, який знайде АТОвців, збере докупи їхні заяви та оформить їм землю там, де треба.

 
 
Схема на практиці

 
Віктор Сліпенко – голова фермерського господарства «Вікторія», село Ковалиха Смілянського району. До лютого 2015 року діяв договір про оренду його господарством землі. Згідно з чинним законодавством, воно мало першочергове право на продовження договору. Однак фермера позбавили цього права.
 
Держземагенство не подовжило нам договір. А вже через місяць землю орендували нові фермери. Черкаський господарський суд зобов’язав зі мною укласти додаткову угоду. Тоді тягнули-тягнули, і касація завершилася із ухвалою, що я мав звертатися у Смілянську РДА, з якою у 2005 році заключав угоду. Я пішов туди, а мені кажуть, що в них уже три роки, як ці повноваження забрали. Я звернувся у вищий господарський суд. Т

им часом цю землю уже передали 59 АТОвцям у приватну власність. Новий судовий розгляд у Черкасах закінчився з таким суддівським висновком: мовляв, трапилася помилка, але оскільки земля вже перебуває у приватній власності, то можете судитися з АТОвцями. З АТОвцями судитися я не буду. В мене до них претензій нема. Вони заслужили цю землю. Шкода, що зараз така у нас держава… – розповідає Віктор Сліпенко.
 
Де шукати правду, фермер не знає: чи звертатися в антикорупційне бюро, чи до Президента або прем’єр-міністра, адже випадки непоодинокі. За його словами, фермери вітають те, що АТОвцям видається земля, але не байдуже, яка потім доля цієї землі. Подібна ситуація і в Ташлику, там само, на Смілянщині.
 
 
"На території нашої сільської ради є 150 осіб, які є працівниками соціальної сфери і яких обминуло дотримання права на землю, – розповідає колишній сільський голова села Ташлик, нині – депутат сільської ради, голова земельної комісії Леонід Шабратко. – Це право гарантоване їм конституцією, але є й закон, який більшу увагу під час виділення землі приділяє учасникам АТО, які своєю кров’ю виборювали нам мир на Сході України.  65 заяв учасників АТО і використали в нашому селі з метою рейдерського захоплення землі. Є певна процедура, що заяви розглядаються з участю заявників.

Однак в усіх заявах АТОвців один і той же номер телефону, на який відповідає один і той же голос. Відстоюючи права мешканців села, ми проводили акцію протесту у Черкасах, однак зустрілися із небажанням зрозуміти потреби працівників соціальної сфери. У нашому районі 21 сільська рада. Ми пропонували задовольнити ці 65 заяв учасників АТО, пропорційно розподіливши для них землю у кожному із сіл.

Однак нам не пішли назустріч. Ці учасники АТО не просто не мають стосунку до нашого села, а навіть до району – із Золотоніщини, Чигиринщини, Драбівщини. Йдеться про 154 гектари землі. Заради того, щоб хтось її отримав, нас звели лобами".
 
Раніше землю у Ташлику орендувало фермерське господарство «Козацький шлях». Сплачувало податки до сільської ради, дбало про соціальну сферу села. Однак Держегеокадастр не подовжив їм угоди.
 
 
Свого часу в 2004 році Смілянська райдержадміністрація уклала угоду із фермерським господарством «Козацький шлях» на оренду 550 гектарів землі, згодом за рішенням сесії сільської ради основну частину землі розподілили між жителями села.

Сім шматків землі залишились, які підпали під категорію історико-культурного призначення. У 2014 році договір оренди закінчився. Його могли поновити або продовжити. У 2015 році дали дозвіл на виготовлення технічної документації. На той час в оренді перебувало 22 гектари земель історико-культурного призначення і 172 гектари – сільськогосподарського.

Підприємство звернулося до держгеокадастру. Тоді вже запрацювала схема, згідно з якою ця земля була розподілена між учасниками АТО, які дали доручення одній людині, яка передала ці землі іншій юридичній структурі. Хлопці з АТО, які отримали цю землю, навіть не знають, де вона. Сільська рада Ташлика при цьому втратила 200 тисяч гривень щорічного податку, – говорить депутат Смілянської районної ради Віктор Золотоверхий.
 
У «Козацькому шляху» говорять: ніхто не запропонував їм взяти в оренду землю в АТОвців. Втім, на це в чиновників своя думка.
 
"Земля за межами населених пунктів – це земля державної власності, якою розпоряджається Держгеокадастр. Підстав для відмови в наданні учасникам АТО, які на сьогодні вже оформили у власність землю біля Ташлика Смілянського району, у мене не було, – роз’яснила ситуацію виконувач обов’язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Оксана Сіроштан. – Так, відповідно до статті 118 Земельного кодексу України кожен громадянин України може отримати земельну ділянку у власність. Для цього людина має звернутися до Головного управління Держгеокадастру в област"і.

У неї також є запитання до фермерів. Чомусь лише тоді, коли дізналися, що земельні ділянки виділили АТОвцям, сільська рада Ташлика кинулася, що в них є не забезпечені землею люди. Чому ташличани обурюються саме сьогодні, чому саме зараз їм стала потрібною земля?! Вони мовчали роками! Договір оренди зі сільгоспвиробником на цю землю закінчився понад два роки тому. Цей користувач незаконно використовував поле. Можливо, й були надходження до сільської ради, але той підприємець порушив закон, і сільська рада, знаючи про це, мовчала.

Надходження до бюджету сільської ради буде припинене, незалежно від того, хто взяв землю у власність: чи АТОвець, чи селяни, бо договір буде укладений між власником і орендарем, який сплачуватиме гроші орендодавцю, тобто власнику. Додам, що раніше в Ташлику 270 жителів, зокрема й працівники соціальної сфери, вже отримали земельні наділи. Ташличани говорять, що лише в їхньому селі виділили землю аж для 87 учасників АТО й нібито ті немісцеві.

Також прозвучали сумніви, чи справді це учасники АТО. Тому відповідаю: у пакет документів, що потрібен для отримання землі, обов’язково входить довідка про участь в АТО. Землю біля Ташлика отримали АТОвці з цього села та Смілянського району, хоча за законом громадянин України може отримати землю будь-де, незалежно від місця проживання. 
 
У цифрах
 
На Черкащині найбільше землі для учасників АТО виділено в Білозір’ї – 121, Будищах – 215, Леськах – 56, Байбузах – 52. Ці села в Черкаському районі. А також у Домантовому Золотоніського району – 43, Ковалисі Смілянського району – 64, Балаклії цього ж району – 54, Богодухівці (Чорнобаївщина) – 53, Кузьминій Греблі (Христинівщина) – 75, Пішках Корсунь-Шевченківського району – 76, Жашківська міська рада надала землю 81 АТОвцю. До землевпорядної служби Черкащини звернулося майже шість тисяч учасників АТО, уже виділено земельні ділянки для більше як чотирьох тисяч. 
 
У Держгеокадастрі твердять: і надалі відшукуватимуть вільні землі, щоб забезпечити всіх АТОвців. 
 
Аби добитися справедливості, у ФГ «Козацький шлях» законним шляхом звертаються в усі можливі інстанції. Адже землю в оренду ТОВ «Степ» поспіхом було передано зі значною кількістю порушень: незважаючи на чинну судову ухвалу про заборону вчиняти щодо цієї землі будь-які дії, нотаріус Юлія Починок ледь не опівночі зареєструвала майнові права на ці земельні ділянки без підписання охоронних документів, як того вимагає чинне законодавство.
 
"Ми абсолютно законно орендували землю, – переконаний голова ФГ «Козацький шлях»  Володимир Семинога. – Те, що в Держгеокадастрі нам вчасно не переоформили оренду, а потім не переоформили взагалі, тепер перекладають як нашу провину. Крім того, ми заслужили повагу в селян як соціально відповідальне господарство. Ми щиро радіємо, що Держгеокадастр дотримується хоча б деяких законодавчих актів і таки виділяє землю АТОвцям.

Адже в інших випадках, коли сільськогосподарські компанії за власної ініціативи виділяють землю учасникам АТО, оформлення документів триває місяцями, а подекуди затягується на рік-півтора. І ми б залюбки оформили землю бійцям, якби мали звернення від них. Тим паче, відразу б виділили землі сільськогосподарського призначення, а не історико-культурного.

Але, на жаль, такого звернення не було, хоча інформацію про таку нашу готовність  ми передавали керівнику громадської ради при Держгеокадастрі Василю Шкуту.  І, звісно,  ми б гарантували кращі умови та більший прибуток нашим воїнам-патріотам. Та це все відбувалося за нашою спиною і з порушеннями законодавства. Втім, ми ще добиватимемося справедливості, бо впевнені, що правда на нашому боці".
 
Поки на Смілянщині видають землю АТОвцям із інших районів, 120 учасників АТО зі Смілянщини досі без землі. Їхні права відстоює АТОвець, смілянин Сергій Долотенко. Посередником між АТОвцями та новими фермерами називає Василя Шкута, який очолює громадську раду при Держгеокадастрі в Черкаській області.
 
"Є такий Шкут Василь Іванович, теж АТОвець, який і запропонував щоб у нас тут в районі видати землю цим людям: 26 осіб «наших», а 42 особи – не зі Смілянщини. Якщо ж люди з інших районів, то в них не залишається вибору, їм доводиться тільки продавати землю, бо в інший район не наїздишся.  Навіть щоб отримувати пай – те саме зерно щороку. У нас була зі Шкутом розмова на підвищених тонах, тому що мені дуже не хочеться, щоб люди страждали", – каже Сергій Долотенко. 
 
Змушені отримати землю на Смілянщині врешті продають її. Називають суми від півтори до чотирьох тисяч доларів за два гектари.
 
Сам Василь Шкут ображається: через його діяльність на нього полює перевірка за перевіркою. Ситуація неоднозначна.
 
- Є недоброзичливці, їх вистачає. Нині діючі і колишні нардепи правдами і неправдами під прапором АТО відстоюють свої бізнес-інтереси. Я сам ще землю не отримав, зате видав уже близько тисячі осіб, - пояснює він.
 
–Тобто допомогли отримати? Чи видали?
 
–Допоміг. А вони і кримінальні провадження проти мене порушували, і запити слали, чи я АТОшнік, на Мінооборони, перевіряли мене і прокуратура, і СБУ, і поліція. Вони не знають, як законно отримати землю, то через підкуп намагаються це зробити… А АТОшніки що – вони вправі розпоряджатися своєю землею, як хочуть, хочуть продають – кому на лікування треба гроші, кому на інші потреби. Моя справа видати землю, і простежити, щоб кожен рік їм за пай заплатили…

І поки правоохоронні органи перевіряють, хто АТОвець, а хто ні, земельне рейдерство на Черкащині процвітає. «Хтось» видає землю воїнам, потім «хтось» їх організовано віддає одному підприємцю, а тоді «хтось» стає новим власником на землі.

Прикриваючись тим, що це земля для АТОвців «хтось» навіть землю історико-культурного призначення робить сільськогосподарською, на що має право тільки Кабінет міністрів. «Хтось» виходить вночі на роботу, щоб оформити для цього документи.

Якщо до цього землю фермери орендували у держави, то «відмивши» її через АТОшне розпорядження, вона потрапляє фактично в приватні руки. І навіть якщо закон писався не для того, щоб забрати землю в одних і віддати іншим, то дуже добре для цього згодився.