Відомий львівський історик Ярослав Грицак у збірці власних статей «Страсті за націоналізмом» (Критика, Київ 2011) аналізує болючі питання національної історії українців. Його моральні оцінки недавнього минулого поділяють не всі. Зокрема на шпальтах «Української правди» вже йшлося про неоднозначність його однобічної оцінки польсько–українського конфлікту на Волині у 1943 році. У тій же збірці автор звинувачує українців у «тягарі гріха колаборації» з німцями. Це звинувачення не тільки серйозне, а й образливе, якщо врахувати, що в радянській традиції «колабораціоніст» означало «зрадник». Той же автор докоряє УПА за «заборону колаборації» з совєтами у повоєнній Галичині. То що ж таке колаборація і чи такі вже українці затяті колабораціоністи–зрадники, як це подавала радянська пропаганда і повторює пострадянська?

«Це був один із дуже важливих етапів державотворення. Демократична Народна рада пропонувала через символіку ствердити наступність нашої державності. Адже тризуб вказує на правонаступництво Києва щодо політичної та культурної спадщини Київської Русі.

«У вас проблеми — ми вам радо допоможемо!». «Та що ви!!! Це ми готові прийти вам на допомогу!..». Чергове українсько–російсько–європейське протистояння нині починається не гострими заявами і не металом у голосі посадових осіб, як було в 2009–му, а якоюсь просто–таки нелюдською ввічливістю. Від якої — у виконанні лідерів щонайменше двох держав — чомусь починає холонути кров.

Учасники фінальної частини чоловічого чемпіонату Європи з гандболу, який проводиться у рік літньої Олімпіади, мають подвійну мотивацію. Адже перемога на турнірі гарантує команді пряму перепустку на Ігри, а призери отримають путівки на олімпійський кваліфікаційний турнір. Цими днями на єврофорумі в Сербії якраз настала пора вирішальних матчів за медалі. Сьогодні у Загребі в 1/2 фіналу зустрінуться господарі із «запеклими друзями», хорватами, іншу пару склали збірні Іспанії та Данії.

В Угорщині, де з 1 січня набула чинності нова Конституція, перші два дні нового року були позначені масштабними протестами. Позавчора в центрі Будапешта біля будівлі опери до пізньої ночі мітингували близько 100 тисяч угорців, які вважають, що новий основний закон обмежує демократичні права і свободи та віддаляє Угорщину від стандартів Євросоюзу.