Сталося це на вулиці Чернігівській в Амур-Нижньодніпровському районі. Приблудний пес, якого господарі час від часу підгодовували, раптом напав на домашню кішку і загриз її, перекусивши нещасній хребет. Господарка намагалася врятувати свою улюбленицю, але та на останньому своєму диханні добряче дряпнула рятівницю.

Село Кривоносове, що розташувалося на шляху від Верхньодніпровська до Вільногірська, несподівано привернуло до себе посилену увагу. Головним її винуватцем став 52–річний мешканець Дніпродзержинська. До села він навідувався нерідко, оскільки тут пустувала материнська хата. Сама ненька хоч і мешкає у сусідньому Водяному, з сином, кажуть, останнім часом не спілкувалася через якийсь конфлікт. І тому факту, що чоловік частенько бував у Кривоносовому, де нараховується менше трьох десятків хат, особливого значення ніхто не надавав — мовляв, у нього тут дача.

Навіть важко повірити, що у Радянському Союзі ані вищих, ані хоча б якихось спеціалізованих навчальних закладів, які готували б фахівців митної справи, не існувало взагалі. Отож і працювали у цій системі всі, хто зміг сюди прилаштуватися. Тепер у незалежній Україні цю прогалину ліквідували — Академія митної служби, що базується у Дніпропетровську, недавно здійснила третій випуск фахівців. Надалі перед навчальним закладом стоять завдання ще серйозніші. Про це — розмова з ректором Академії професором Петром Падуном.

Саме питання подорожчання проїзду в маршрутних таксі в повітрі висіло вже давно. Певна річ, його проштовхували перевізники. Мотивували таку необхідність зростанням цін на бензин. Однак представники влади такі аргументи рішуче відкидали — мовляв, окрім пального, більше нічого не подорожчало.

Футболістам «Дніпра» було важко налаштуватися на повну самовіддачу у повторній зустрічі зі словаками. Впевнена перемога над «Петржалкою» на виїзді, за словами головного тренера дніпропетровців Євгена Кучеревського, стала «чортом у підсвідомості», якого господарі поля здолати так і не змогли. Хоча не скажеш, що не старалися. В обох таймах біля воріт гостей виникало безліч моментів. Часом навіть було важко збагнути, як їх можна змарнувати. До того ж дуже впевнено зіграв у воротах Липчак, який у першому матчі на полі не з'являвся. Навіть пенальті від Назаренка у середині першого тайму він взяв, немов на тренуванні! А скільки разів братиславський воротар ставав переможцем у двобоях із дніпрянами, які виходили віч-на-віч, важко й перерахувати. Тільки Костишин і зумів його переграти під завісу першого тайму.

З початку нинішнього року на багатьох підприємствах міста гірників стали зникати кисневі балони. Одні до міліції із заявами про крадіжку зверталися, інші не вважали це за необхідне, мовляв, мисливців за металом нині розвелося стільки, що ганятися за ними — заняття марне.

Маршрут Віктора Андрійовича проліг через невеликі міста. Винятком тут став тільки Дніпропетровськ, куди лідер «Нашої України» прибув на «Столичному експресі» й відразу з вокзалу поїхав на зустріч iз людьми до парку імені Лазаря Глоби. Компанію йому склали ряд народних депутатів і насамперед — Юлія Тимошенко, яка відтепер буде куратором виборчої компанії Ющенка у частині східних областей.

Невпинні пошуки дніпропетровськими властями шляхів поліпшення транспортного обслуговування населення несподівано взяли китайський напрямок. Як підтвердження цього до обласного центру вже надійшли три автобуси, виготовлені у Піднебесній. Їхні ходові якості особисто перевіряв сам «губернатор» Володимир Яцуба і залишився задоволений.

Від мандрівника з Дніпропетровська Сергія Гордієнка, який пішки здійснює навколосвітню подорож, протягом двох тижнів не було ніяких звісток. Коли ж зв'язок налагодився, стало відомо, що він зі своїм вірним другом лабрадором Румбом уже підкорює Сибір — зокрема найближчими днями має перетнути річку Ішим, а в жовтні дійти до Новосибірська. Якщо місяць тому обох доймала нестерпна спека, то нині вже даються взнаки по-справжньому холодні ночі — ознака наближення осені.

Ті, хто переглядав книгу Леоніда Кучми «Україна — не Росія», мимоволі запам'ятали назву села на Чернігівщині — Костобобрів. Майбутній Президент України деякий час навчався у тамтешній школі. Але навряд чи хтось сьогодні знає, що Костобобрів в історії нашої державності має особливе значення. Бо саме тут народився Ісаак Мазепа — одна з центральних постатей Української революції 1917—1920 років, людина, яка ще раз своїм життєвим прикладом довела, що соціалізм — не вельми тривкий фундамент для Української держави. І що український соціалізм соціалістами радянськими та їхніми послідовниками не визнається... Адже про Кучму в Костобоброві знає і старий, і малий, а от про Мазепу, тим паче Ісаака — далеко не кожен... Навіть тепер, коли вже й героїв Крут на державному рівні вшановуємо, і багато інших «білих плям» розкрили. Як не дивно, Ісаака Мазепи промінь пам'яті ще майже не торкнувся.